Разместить рекламу  

Центральна ОДПІ м. Харкова інформує (06.07.2018)

 Читайте у даному випуску:

  • Про застосування акцизних марок старого зразка для тютюнових виробів після 01.07.2018
  • Харківські митники завадили перемещінню холодної зброї та старовинних банкнот
  • Податкова знижка пов’язана з усиновленням дитини: алгоритм розрахунку
  • Працівник отримує як зарплату, так і винагороду за ЦПД: як нараховувати ЄСВ?
  • В яких випадках майно платника податків звільняється з податкової застави?
  • Суми коштів, добровільно перераховані до бюджету місцевого самоврядування, не враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування
  • До уваги платників! Зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»
  • Громадянин отримав спадщину за кордоном: що з оподаткуванням?
  • Дохід від продажу власної сільгосппродукції не оподатковується
  • Визначення обсягу води, який входить до складу напоїв, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води
  • Пільга з податку на нерухомість не застосовується, якщо нерухоме майно використовується у підприємницькій діяльності
  • Викрали легкове авто: чи сплачується транспортний податок?
  • Вводиться реєстр екземплярів РРО
  • Коли для реєстрації податкової накладної в ЄРПН таблиця платника податку враховується автоматично
  • Як сільгоспвиробникам визначити звітний період з податку на прибуток
  • Юридична особа – поручитель погашає кредит ФОП на загальній системі оподаткування: чи виникає об’єкт оподаткування у ФОП?
  • Покинули спрощену систему оподаткування. Дізнайтесь, коли можна знову сплачувати єдиний податок

 

Про застосування акцизних марок старого зразка для тютюнових виробів після 01.07.2018

Центральна ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області нагадує, що з 01.07.2018  запроваджено марки акцизного податку нового зразка для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет із фільтром та без фільтра, цигарок). Це передбачено постановою КМУ від 04.04.2018 р. № 257. Водночас ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 р. № 481/95-ВР передбачено, що в разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв і тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби перебувають в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. Таким чином, тютюнові вироби (крім сигарет із фільтром та без фільтра, цигарок), марковані марками попереднього зразка, які виготовлені до 01.07.2018, допускаються до митного оформлення й перебуватимуть в обігу до їх повної реалізації.

 

Харківські митники завадили перемещінню холодної зброї та старовинних банкнот

Напередодні у пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники спільно зі співробітниками  УСБУ в Харківській області завадили ввезенню в  Україну холодної зброї та старовинних грошових банкнот. Під час митного контролю громадянин України, водій автомобіля, що рухався з Росії в Україну, заявив про відсутність предметів заборонених або обмежених до переміщення. Але під час подальшого огляду у багажному відділенні авто у валізі була виявлена картонна коробка з-під цукерок, в якій знаходились паперові грошові банкноти з ознаками старовини. Також під валізою був прихований кортик з ознаками холодної зброї. Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

 

Податкова знижка пов’язана з усиновленням дитини: алгоритм розрахунку

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській Юрій Зайцев нагадує, що згідно з пп. 14.1.170 ПКУ податкова знижка для фізосіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ. Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ. Відповідно до пп. 166.3.6 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема суму витрат платника податку на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 ПКУ). При цьому згідно з пп. 166.4.2 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6  ПКУ. Згідно з п. 164.6 ПКУ під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму ПСП за її наявності. Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита, за наслідками звітного податкового року розраховується так: визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізособи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця); розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита, та ставки податку, визначеної п. 167.1 ПКУ (18%). При цьому відповідно до п. 179.8 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в  податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

Працівник отримує як зарплату, так і винагороду за ЦПД: як нараховувати ЄСВ?

Центральна ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юрособи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умо­вах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 цього За­кону визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахо­ваної кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Згідно з нормами ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ єдиний внесок для зазначеної категорії платників встановлено у розмірі 22% бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з робото­давцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати, виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору й отримує винагороду, то до бази нараху­вання єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%. У разі,  якщо  працівник  отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового харак­теру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

 

Як здавати готівкову виручку до банку через інкасатора?

Відповідно до п. 29 розд. III Положення № 148, видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі. Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або розрахункової книжки для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача». Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є: квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку; квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування; примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача; чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

 

Неприбуткова організація продає товари/послуги: чи треба реєструватися платником ПДВ?

У ІПК від 19.06.2018 р. №2728/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначено, що неприбуткова організація може отримувати прибуток від надання послуг, однак при цьому дотримуючись умов які встановлено до неприбуткових організацій. Одне з обмежень для неприбуткової організації встановлено пп. 133.4.2 ПКУ, з яким доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Таким чином, організація, яка отримала статус неприбуткової, має право здійснювати діяльність, передбачену законом, згідно з яким вона створена, та отримувати доходи у межах такої діяльності, за умови, що ці доходи будуть використані виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. При цьому, будь-які операції неприбуткової організації підлягають оформленню первинними документами відповідно до вимог ст. 9 Закону про бухоблік. ПДВ Відповідно до п. 181.1 ПКУ під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ). При цьому виключень щодо неприбуткових організацій у розрізі реєстрації платником ПДВ не передбачено. Що включається до загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи, як платника ПДВ? Податківці зазначають, що до такого обсягу включаються операції: що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою ПДВ; що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7%; що підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою ПДВ; звільнені від оподаткування ПДВ. А ось обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не враховується. Таким чином у разі якщо особа (у тому числі і неприбуткова організація) здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така особа, згідно з вимогами Кодексу, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і, відповідно, зареєструватися як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

 

Коли можуть відмовити в реєстрації платником ПДВ

Центральна ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області нагадує,  що згідно з п.183.8 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст.180 і пп.181.1, 182.1 та 183.7 ПКУ, або за існування обставин, що є підставою для анулювання реєстрації згідно зі ст..184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пп.183.1,183.3-183.7 ПКУ.

 

До уваги платників ПДВ!

Центральна ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області інформує про випадки, в яких складається розрахунок коригування (далі – РК) у зв’язку з необхідністю виправлення помилок (неоднозначностей), які з’явилися в результаті коригувань показників податкової накладної (далі – ПН), і в результаті проведення яких підсумкові показники ПН дорівнюють нулю. Так, після складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН в результаті таких коригувань кількість та/або обсяг дорівнюють нулю, але при здійсненні коригувань платник відображав: 1) коригування ціни у графі 8 замість графи 9 РК; 2) коригування кількості у графі 10 замість графи 7 РК. З метою виправлення помилок, допущених при здійсненні такого коригування, необхідно скласти РК до ПН, за допомогою якого виправити такі помилки. Виправлення таких помилок здійснюється лише шляхом «обнулення» (сторнування) рядків ПН, які в результаті попередніх коригувань містять помилки (нульові значення ціни при наявності кількості товару/послуги або нульове значення кількості при наявності обсягу товару/послуги). Додавання нових рядків ПН при здійсненні такого коригування не відбувається. Одним РК можна виправити тільки один рядок ПН, тобто, в такому РК може бути тільки один рядок. Якщо ПН містить кілька рядків з аналогічною помилкою, які підлягають виправленню таким чином, складається окремий РК до кожного з таких рядків ПН. В такому РК: ► у графі 1 зазначається № за порядком рядка ПН, який коригується; ►у графі 2 в залежності від ситуації зазначається причина коригування «Зменшення обсягу при нульовій кількості» або «Зменшення кількості при нульовому обсягу»; ► значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка ПН, що коригується; ► у разі зазначення у графі 2 причини коригування «Зменшення кількості при нульовому обсягу» у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення кількості, що залишилось в результаті попереднього коригування; ► у разі зазначення у графі 2 причини коригування «Зменшення обсягу при нульовій кількості» у графі 13 зі знаком «–» зазначається обсяг, що залишився в результаті попереднього коригування; ► графи 8–12 не заповнюються.

 

В яких випадках майно платника податків звільняється з податкової застави?

Згідно з п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: ● отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; ● визнання податкового боргу безнадійним; ● набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; ● отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження. Відповідно до п. 93.2 ст. 93 ПКУ підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 – 93.1.5 п. 93.1 ст. 93 ПКУ.

 

Суми коштів, добровільно перераховані до бюджету місцевого самоврядування, не враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування

Центральна ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області інформує, що відповідно до пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ). Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначені неприбуткові організації, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств. Якщо суб’єктом господарювання добровільно перераховано (передано) кошти протягом звітного року до бюджету місцевого самоврядування, то коригування фінансового результату до оподаткування на суму таких коштів не відбувається, адже положеннями ПКУ таке коригування не передбачено.

 

До уваги платників! Зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»

22.06.2018 вийшло оновлення «Єдиного вікна подання електронної звітності». Перелік змін та доповнень (версія 1.26.8.0) (станом на 22.06.2018) Нові версії документів: На виконання наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 додано нові версії документів: F0200120Податкова декларація з податку на додану вартість (фізична особа); F0200420 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»; F0215220 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»; F0200520 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»; F0299820 – Додаток 4 «ЗАЯВИ про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»; F0215120 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»; F0299320 – Додаток 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів»; F0215720 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»; F0215820 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»; F0215320 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (Д9)»; F0217020 – «Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок»; F0215520 – «Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України»; J0200120Податкова декларація з податку на додану вартість (юридична особа); J0200520 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»; J0215220 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»; J0200620 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»; J0299820 – Додаток 4 «ЗАЯВИ про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»; J0215120 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»; J0299320 – Додаток 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів»; J0215720 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»; J0215820 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»; J0215320 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (Д9)»; J0217020 – «Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок»; J0215520 – «Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України». З метою забезпечення приймання та автоматизованої обробки фінансової звітності банків, яка є додатком до податкової декларації з податку на прибуток, відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України додано нові версії документів: J0902203 – Звіт про фінансовий стан (Баланс); J0902303 – Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати); J0902603 – Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал); J0902703 – Звіт про рух грошових коштів за прямим методом; J0902803 – Звіт про рух грошових коштів за непрямим методом J0903701 – Проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати). Для забезпечення приймання Повідомлення в електронному вигляді за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2018 № 405 додано нову версію документу: J0144702 – Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту.

 

Здійснюєте спортивну діяльність – зобов’язані застосовувати РРО!

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), згідно зі ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК). Статею 9 Закону № 265 визначено випадки, за яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та РК. Так, відповідно до п. 4 ст. 3 Закону № 265 надано право проводити розрахунки готівкою зі споживачами без використання РРО та РК, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів. Звільнення від застосування РРО спортивної діяльності Законом № 265 не передбачено. Суб’єкт господарювання, який здійснює спортивну діяльність, при наданні послуг зобов’ясний застосовувати РРО у разі проведення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо).

 

За яких умов фізичні особи - власники легкових автомобілів сплачують транспортний податок

Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.У 2018 році, під оподаткування транспортним податком потрапляють легкові автомобілі з роком випуску не більше як 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 1,396 млн грн.Така вартість визначається Міністерством економічного розвитку та торгівлі станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Міністерством економічного розвитку та торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. Обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування фізичних осіб здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Платник транспортного податку – власник легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Фіскальний орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Зазначена норма передбачена ст. 267 Податкового кодексу України.

 

Фізична особа продає нерухоме майно. Хто нараховує і сплачує податок на доходи фізичних осіб і подає податкову звітність

Якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу. Особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані: - своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; - подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (за формою № 1 ДФ), до контролюючого органу за місцем свого розташування. Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку. Отже, якщо стороною договору купівлі-продажу нерухомого майна є суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), то такий суб’єкт повинен виконати всі функції податкового агента, а саме, нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходу фізичних осіб і військовий збір та надавати податковий розрахунок за формою №1- ДФ. Відображення нотаріусами інформації про проведені операції з продажу об’єктів нерухомості проводиться у випадку, коли сторонами відповідного договору є фізичні особи. Зазначений порядок визначений п. 172.4, п. 172.7 ст. 172; п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу.

 

Громадянин отримав спадщину за кордоном: що з оподаткуванням?

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області Ольга Дикань нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України. Підпунктом 162.1.1 ст. 162 Кодексу встановлено, що платниками податку є, зокрема фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Відповідно до пп. 163.1.3 ст. 163 Кодексу іноземні доходи — це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, які є об'єктом оподаткування. Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу. Водночас абзацом першим пп. 170.11.2 ст. 170 Кодексу встановлено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України . Також відповідно до пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу доходи , визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування. Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою — резидентом з джерел за межами України у вигляді спадщини, включається такою особою до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

 

Дохід від продажу власної сільгосппродукції не оподатковується

Відповідно до положень статті 165 Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України. Кодекс передбачає дотримання певних умов застосування такої пільги, які передбачені у пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. У разі продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки за формою № 3ДФ. Така довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.  Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. Довідка видається строком на п’ять років. Оригінал довідки повинен зберігатись у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати її закінчення. Таким чином, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству чи фізичній особі-підприємцю, які є податковим агентом, копію чинної довідки, і дані цього документа свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування зазначеної вище пільги, то покупець не утримує податок з доходів, що виплачується за сільськогосподарську продукцію. Якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом України, то такі доходи включаються платником податку до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за ставкою 18%. Отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, доходи не оподатковується, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельної ділянки. Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов'язана падати контролюючому органу зазначену  довідку. При підтвердженні вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує  50 розмірів мінімальної заробітної плати  втановленої на 1 січня звітного (податкового) року. Однак, якщо фізичною особою не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, то доходи від її продажу підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

 

Довідник типів об’єктів оподаткування оновлено

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області Дмитро Таран повідомляє, що 26.06.2018 на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України у розділі «Довідники» оприлюднено оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування (станом на 25.06.2018). Слід зазначити, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП надаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (абзац перший п. 8.4 розділу VIIІ наказу Міністерства фінансів України від 09.11.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» зі змінами). Форма № 20-ОПП передбачає заповнення типу об’єкта оподаткування. Довідник розміщено за посиланням:http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

 

Внесено зміни до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України

З 04.07.2018 набрав чинності Закон України від 19.06.2018 № 2463-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відносин, пов’язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» (далі – Закон № 2463). Законом № 2463 внесено зміни до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, а саме: 1. У пункті 32 підрозділу 2: 1) абзац перший після слів «на період проведення антитерористичної операції» доповнено словами «та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)»; 2) абзац другий після слів «що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону» доповнено словами «та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)»; 3) в абзацах третьому і четвертому слова «що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції» замінено cловами «що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)». 2. Абзац другий пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 після слів «на період проведення антитерористичної операції» доповнити словами «та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)» та доповнити словами «та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)». Положення Закону № 2463 щодо внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПКУ застосовуються до податкових періодів починаючи з 1 травня  2018 року. Закон № 2463 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 03.07.2018 № 118.

 

До уваги членів фермерських господарств!

Центральна ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області повідомляє, що ДФС України листом від 26.06.2018 № 19425/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання інформації» (далі – лист № 19425) відкликала листи від 12.01.2018 № 1020/7/99-99-13-02-01-17 та від 19.01.2018 № 16387/99-99-13-02-01-1. Водночас ДФС України вищевказаним листом № 19425 надала роз’яснення для фермерських господарств і членів фермерських господарств щодо питань нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.01.2018 члени фермерського господарства виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску (частина перша ст. 10 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами (далі – Закон № 2464)). За заявами про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, поданими членами фермерських господарств до органів доходів і зборів, Договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування органами доходів і зборів з 01.01.2018 не укладаються. Щодо сплати єдиного внеску членами фермерських господарств у 2018 році слід зазначити, що на них поширюються обов’язки, визначені, зокрема, п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464, щодо своєчасного та в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску. Платники єдиного внеску, зазначені, зокрема у п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464), а за порушення законодавства про єдиний внесок, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено фінансову відповідальність, а саме: ► за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464); ► згіднo з частинами десятою та тринадцятою ст. 25 Закoну № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з рoзрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кoжний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченoї Закoнoм № 2464, починається з першого календарнoгo дня, щo настає за днем закінчення стрoку внесення відпoвіднoгo платежу, дo дня фактичної сплати (перерахування) включнo. Більш детальніше з інформацією щодо чинності Договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, термін дії яких припадає на 2018 рік, за всіма видами соціального страхування, укладених з членами фермерських господарств на строк не менше одного року за ставкою 22 відсотка,  щодо обліку в контролюючих органах членів фермерських господарств у 2018 році та щодо обліку в контролюючих органах голів фермерських господарств, зареєстрованих як юридична особа, можливо ознайомитись у листі № 19425, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/72946.html

 

Визначення обсягу води, який входить до складу напоїв, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води

Відповідно до пп. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів. За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі. При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено. Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010  № 457 зі змінами, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено. Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв, обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.

 

Пільга з податку на нерухомість не застосовується, якщо нерухоме майно використовується у підприємницькій діяльності

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань повідомляє, що п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок). Так, відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Згідно з пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до: ¨ об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; ¨ об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

Викрали легкове авто: чи сплачується транспортний податок?

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань нагадує, що згідно з пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку (далі – податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад   375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ). Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ. Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом. У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

 

Вводиться реєстр екземплярів РРО

Кабмін спростив порядок реєстрації касової техніки та її технічного обслуговування. Відповідна постанова від 13 червня 2018 року № 496 набуває чинності з дня опублікування. Документом запроваджується механізм обміну документами між територіальними органами ДФС і центрами сервісного обслуговування в електронній формі як при введенні в експлуатацію реєстраторів, так і надалі їх обслуговуванні. Очікується, що таке рішення дозволить істотно спростити процес реєстрації таких РРО, зменшить вплив людського фактора на прийняття рішень в цій сфері і дасть можливість бізнесу здійснювати їх реєстрацію в один крок за один робочий день на підставі заяви за спрощеною формою.

 

Зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Алгоритм дій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЕРПН фіскальний орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації ПН / РК / зазначаються: - номер та дата складання ПН / РК; - порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН /РК, реєстрація яких зупинена; - критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН / РК в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; - пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН. Якщо отримана квитанція про зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, платник ПДВ має право надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про їх реєстрацію в Реєстрі. Зазначені документи, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Зверніть увагу, що письмові пояснення та копії документів подаються до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС. Можна подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в них відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у ЄРПН, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня. Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів і реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку. Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, відповідне рішення приймається Комісією регіонального рівня та надсилається до комісії ДФС. Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів. До надсилання до комісії центрального рівня, рішення попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Зазначений порядок передбачений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.

 

Платник податку на прибуток отримав поворотну фінансову допомогу. Які податкові наслідки?

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення. Для платників податку на прибуток, які враховують різниці, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці. При цьому, Податковим кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток. Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату. Тобто, отримання поворотної фінансової допомоги не відображається у складі доходів і витрат, отже не впливає на фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, і, як наслідок, не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств. Якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, то включається до його доходів звітного періоду. Отже дохід, визначений у бухгалтерському обліку, отриманий в результаті прощення поворотної фінансової допомоги, збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств. Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14; п.п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу; п. 5 П (С) БО 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 №20.

 

Штрафи за порушення правил застосування РРО

Якщо при проведенні фіскальною службою перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлено: - проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок (РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); - непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; - невідповідність у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, а в разі використання юридичною особою РК - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; - нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, то, якщо протягом календарного року порушення вчинене вперше, - застосовується штраф у розмірі 1 гривня. За кожне наступне вчинене порушення застосовується штраф у розмірі 100 % вартості проданих з зазначеними порушеннями, товарів (послуг). Зазначена норма передбачена п. 17 Закону України від 06.07.1999 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

 

Коли для реєстрації податкової накладної в ЄРПН таблиця платника податку враховується автоматично

Для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Таблиця даних платника податку подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС. Зверніть увагу, що таблиця в обов’язковому порядку подається із поясненням, в якому зазначається види діяльності, а також продукція, яку використовують та виготовляють при здійсненні такої діяльності, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, яка розглядається комісіями регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після дня її отримання. Також доцільно надати копії документів, що підтверджують діяльність платника ПДВ. При цьому, таблиця враховується ДФС в автоматичному режимі, якщо вона подається: - платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, внесеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", - та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.16 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу (в редакції, що діяла на 31.12.16). В зазначених платників повинні перебувати у власності та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить понад 200 га включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року). Також вказані платники повинні мати коди згідно з УКТЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12). Наступна категорія платників, у яких таблиця враховується автоматично, - це платники ПДВ, у яких значення показників D і P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 Порядку №117, мають такі розміри: D > 0,02, P < P м х 1,4 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних та/або розрахунках коригування, складених за останні 12 календарних місяців в Реєстрі, зазначених в таблиці даних платника податку, становить більше 25% загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців. Тобто, це платники ПДВ, які одночасно відповідають трьом критеріям: - мають податкове навантаження понад 2%; - податкові зобов’язання з ПДВ поточного місяця не перевищують на 40% максимальне податкове зобов’язання з ПДВ за останні 12 календарних місяців; - обсяг постачання зазначених у таблиці товарів (послуг) із зареєстрованих ПН/ РК, складених за останні 12 календарних місяців, становить понад 25% загального обсягу постачання за останні 12 календарних місяців. Зверніть увагу, якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня 2017 р., то в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню. Тобто, для платників, які вже подавали таблицю даних платника податку і яку ДФС було враховано з 01.07.2017 р., в подальшому реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування з операцій, зазначених у цій таблиці, не підлягає зупиненню. Зазначений порядок передбачений "Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.

 

Як сільгоспвиробникам визначити звітний період з податку на прибуток

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток, крім випадків, передбачених п. 137.5 Податкового кодексу України,  , є календарні: квартал,півріччя, три квартали, рік. Водночас відповідно до пп. 137.4.1 Податкового кодексу виробники сільськогосподарської продукції можуть обрати річний податковий (звітний) період з податку на прибуток, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. З 01.01.2017 для цілей оподаткування податком на прибуток Податковим кодексом не визначено поняття "сільськогосподарська продукція". Тож з 01.07.2017 виробники сільськогосподарської продукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток. Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 млн грн, то застосовуються звітні (податкові) періоди – календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) не перевищує 20 млн грн, то такі платники застосовують річний звітний (податковий) період. Платники податку (у т. ч. виробники сільськогосподарської продукції), у яких дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2017 рік, перевищує 20 млн грн, у 2018 році подають декларацію з податку на прибуток за звітні податкові періоди – квартал, півріччя, три квартали, рік.

 

Юридична особа – поручитель погашає кредит ФОП на загальній системі оподаткування: чи виникає об’єкт оподаткування у ФОП?

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (далі – ФОП). При цьому, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме: · виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку); · виручка в натуральній (негрошовій формі); · суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності. Згіно з ст. 1054 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Враховуючи те, що кредит, отриманий ФОП від банку на розрахунковий рахунок підлягає поверненню, то дана сума кредиту не включається до складу доходу. Водночас, у разі, якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ). Отже, якщо погашення кредиту здійснюється не ФОП, а юридичною особою – поручителем, то дохід, у сумі погашеного поручителем кредиту, включається до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та є об’єктом оподаткування ПДФО за правилами, встановленими ст. 177 ПКУ.

 

З 1 липня 2018 року підвищено прожитковий мінімум

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області  повідомляють, що з 1 липня 2018 року встановлено нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць: з 1 липня − 1777 грн, з 1 грудня − 1853 гривні.  Для основних соціальних і демографічних груп населення встановлюються такі показники:  - для дітей віком до 6 років: з 1 липня −1559 грн; з 1 грудня − 1626 грн;  - для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня − 1944 грн; з 1 грудня − 2027 грн;  - для працездатних осіб: з 1 липня – 1841 грн; з 1 грудня − 1921 грн;  - для осіб, які втратили працездатність: з 1 липня − 1435 грн; з 1 грудня − 1497 гривень.  Мінімальна заробітна плата на 2018 рік складає у місячному розмірі – 3723 грн, у погодинному розмірі − 22,41 гривень. Нагадаємо: розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення та розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України від 7 грудня 2017 року №2246 «Про державний бюджет України на 2018 рік».

 

Отримали від роботодавця безоплатно майно – зобов’язані сплатити ПДФО та військовий збір

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО. Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. Крім того, дохід, отриманий платником ПДФО у вигляді додаткового блага, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки ПДФО і військового збору. Враховуючи вищевикладене, якщо роботодавцем працівнику безоплатно передається майно, то його вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах за ставками 18 % та 1,5 %. Вищевказані норми передбачені пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.17 «е», п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

 

Земельна ділянка в садівничому товаристві, чи повинні пенсіонери за неї сплачувати земельний податок?

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.269, 270 Податкового кодексу). Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру. Варто зазначити, що у Податковому кодексі передбачені  пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Так, зокрема, пенсіонери (за віком) звільняються від сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема для ведення садівництва – не більше як 0,12 га. Таким чином, у разі наявності у фізичних осіб – членів садівницького товариства приватизованих земельних ділянок (свідоцтво на право власності) земельний податок самостійно сплачується власниками на загальних підставах або використовується пільга зі сплати податку відповідно до вимог ст. 281 Податкового кодексу. Якщо фізичними особами – землекористувачами земельних ділянок, наданих для ведення садівництва, не оформлено право власності відповідно до чинного законодавства, то садівницьке товариство є платником земельного податку до бюджету за такі земельні ділянки (включаючи земельні ділянки загального користування). Отже, пенсіонери за віком не є платником земельного податку за приватизовану земельну ділянку розміром 0,12 га та за земельні ділянки загального користування садівницького товариства.

 

Як нараховують та коли сплачують ЄСВ підприємці, які обрали загальну систему оподаткування?

Єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибуток), отриманого від діяльності фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Отже, Законом про ЄСВ визначено чіткі умови щодо сплати єдиного внеску у розрізі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування за кожен місяць такого кварталу. Суми єдиного внеску, сплачені протягом року, враховуються платниками при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10  лютого наступного року, згідно з даними, зазначене ними в податковій декларації про майновий стан і доходи. Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування визначено ст. 177 Податкового кодексу. Зокрема, об’єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю підприємця. Крім того підприємці зобов’язані вести Книгу доходів та витрат, на підставі якої здійснюється заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати. Нагадуємо, що для фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування гранична дата сплати ЄСВ за ІІ квартал – 19 липня. Мінімальна сума сплати єдиного соціального внеску у 2018 році становить 819, 06 грн на місць. Максимальна сума сплати єдиного соціального внеску у 2018 році становить 12285,9 грн на місць.

 

Покинули спрощену систему оподаткування. Дізнайтесь, коли можна знову сплачувати єдиний податок

Перехід на спрощену систему суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може здійснити один раз протягом календарного року. Отже, якщо суб’єкт господарювання в поточному році вже перебуває на спрощеній системі, після переходу за власною ініціативою, наприклад, з 01.07.2018 року на загальну систему оподаткування, він не має права повернутись у цьому ж році на спрощену систему, оскільки вже скористався своїм правом на її застосування. Разом з цим, суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2019 року, за умови відповідності вимогам, встановленим п. 291.4 ст. 291 Податкового Кодексу. Зазначена норма передбачена пп. 298.1.4 ст. 298 Податкового кодексу.

 

Фізичні особи – платники єдиного податку не звільняються від сплати єдиного внеску за себе за періоди, в яких не отримували дохід

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, в тому числі фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку. Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для фізичні особи - підприємці - платників єдиного податку єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відс. бази нарахування. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Також не звільняються від сплати єдиного внеску платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб на час відпустки або у випадку хвороби, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

 

За яких умов може бути анульовано статус платника єдиного податку?

У листі від 06.06.2018 р. №19467-16/99-99-13-01-01-15 ДФСУ нагадала, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою. Однак, такий статус може бути анульовано контролюючим органом за таких причин: за особистим бажання платника податку, шляхом подання  заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів (анулювання відбувається в останній день календарного кварталу, у якому подано таку заяву); припинення підприємницької діяльності фізособою - підприємцем (анулювання відбувається в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення); у випадках, визначених  пп. 298.2.3 ПКУ (анулювання здійснюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.). При цьому, анулювання у випадках передбачених  пп. 298.2.3 ПКУ відбувається виключно після проведення контролюючим органом перевірки платника податку, виявлення порушень та складання акту перевірки, який і буде підставою для анулювання свідоцтва платника ЄП. Якщо статус платника ЄП був анульований контролюючим органом внаслідок виявлення порушень умов перебування на спрощеній системі, то обрати або перейти на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання зможе після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Якщо ж цей статус було анульовано за самостійним рішенням платника податку, то відновлення статусу платника ЄП відбувається у загальному порядку за правилами передбаченими п. 298.1.4 ПКУ (однак не більше, ніж один раз протягом календарного року). Норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов'язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

 

Фізособа-«єдинник» отримав дохід в 1 млн грн. Коли та як застосовувати йому РРО?

Ст. 3 Закону про РРО встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених  Законом про РРО, — із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку  розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції. Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання винятково через банківські установи РРО не застосовується. Відповідно до  п. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку ІІ і ІІІ груп (фізособи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. Зазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Таким чином, фізособа — підприємець — платник єдиного податку ІІ групи, яка в календарному році перевищила обсяг доходу 1 млн грн, зобов’язана з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, при здійсненні своєї госпдіяльності застосовувати РРО або перейти на використання винятково безготівкових розрахунків.

 

Стоп корупція!

Керівник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу громадян, з метою упередження проявів корупції, в Державній фіскальній службі України діє інтерактивний антикорупційний сервіс «Пульс». На телефон якого 0-800-501-007 (напрямок 4)  -  можна  цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників відомства. Не будьте байдужими, проявляйте громадську свідомість та відразу повідомляйте про будь-які антикорупційні прояви, з якими ви зіткнулися.  Разом здолаймо корупцію!

 

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області