Разместить рекламу  

Центральна ОДПІ м. Харкова інформує (27.06.2018)

Читайте у даному випуску:

  • З 2 липня змінюються рахунки!
  • Застосовуючи пільгу з податку на нерухоме майно, відобразіть цей факт у декларації
  • Про обов’язок нарахування і сплати єдиного внеску фізичною особою – підприємцем, які провадять незалежну професійну діяльність
  • Земельний податок: сплата ФОП – «єдинником», що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво
  • Змінили місцезнаходження – внесіть зміни до відомостей, зазначених у виданій ліцензії
  • Торгівля через торговельні автомати з використанням жетонів: визначення дати отримання доходу платниками єдиного податку
  • День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків
  • Нормативна грошова оцінка земельних ділянок: з якого періоду застосовується нове рішення місцевої ради?
  • Деякі особливості сплати екологічного податку для спеціалізованих підприємств
  • Щодо сплати туристичного збору
  • Чи є благодійна організація платником податку на нерухомість?
  • Послуги з видалення відходів та сплата екологічного податку
  • Плануєте щорічну відпустку? Дізнайтесь як сплачувати єдиний податок та ЄСВ в цей період
  • Що необхідно знати фізичним особам про проведення готівкових розрахунків
  • Власникам кафе та ресторанів: як уникнути порушення податкового законодавства?
  • Дізнайтесь про відповідальність підприємців та посадових осіб підприємств за перевищення граничної суми готівкових розрахунків
  • До уваги платників податку на додану вартість!
  • З 1 липня 2018 року будуть запроваджені нові акцизні марки для тютюнових виробів
  • Що необхідно знати членам фермерських господарств для сплати з 2018 року єдиного внеску
  • Про зміну місця проживання громадянам необхідно повідомити податковий орган протягом місяця
  • Затверджено нову форму для подання запиту на отримання публічної інформації
  • До 1 серпня 2018 року необхідно сплатити податок із задекларованих доходів
  • З 1 липня 2018 року запроваджуються нові акцизні марки для тютюнових виробів
  • Користуєтесь пільгою з податку на нерухоме майно – зазначте це у поданій декларації

 

З 2 липня змінюються рахунки!

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє про зміну реквізитів усіх рахунків для перерахування податків та зборів до державного та місцевих бюджетів, які починають діяти з 02.07.2018р. З оновленими рахунками можна ознайомитися  на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» розділ «Бюджетні рахунки» підрозділ «Діючи рахунки»: http://kh.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/  Попереджаємо, що кошти, перераховані з 02.07.2018р за старими реквізитами, зараховуватись до бюджету не будуть.

 

Застосовуючи пільгу з податку на нерухоме майно, відобразіть цей факт у декларації

Відповідно до пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності, зокрема, юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408. Відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету № 88/1, та на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого згідно з пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, в колонці 5 табличної частини декларації зазначається код пільги «18010402».

 

Про обов’язок нарахування і сплати єдиного внеску фізичною особою – підприємцем, які провадять незалежну професійну діяльність

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). Відповідно до пункту 4,5 частини першої статті 4 Закону №2464 фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність є платниками єдиного внеску. Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464 фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.  Фізичні особи – підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина 4 статті 4 Закону №2464). Періодом, за який зазначені платники подають звітність до фіскального органу (звітний період) є календарний рік. Слід зауважити, що Згідно статті 1 Розділу І Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У разі, якщо платником єдиного внеску не виконуються вимоги діючого законодавства, тобто не сплачується єдиний внесок та відповідно не подається звіт за звітний період -  страховий стаж не зараховується, а отже особа позбавляється соціальних гарантій на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

 

Земельний податок: сплата ФОП – «єдинником», що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ). Так, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). Отже, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють такого платника єдиного податку від сплати земельного податку. Враховуючи вищевикладене, ФОП – платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (або на ФОП)), на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.

 

Змінили місцезнаходження – внесіть зміни до відомостей, зазначених у виданій ліцензії

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран повідомляє, що відповідно до частини тридцять третьої ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами і доповненнями у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін. Для отримання ліцензії, оформленої на новому бланку, суб’єктом господарювання подаються: · заява (довільної форми); · документи, що підтверджують зміну відомостей.

 

Торгівля через торговельні автомати з використанням жетонів: визначення дати отримання доходу платниками єдиного податку

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 292.8 ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями у разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється платниками єдиного податку з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України.

 

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань звертає увагу платників на наступне. Згідно з п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями процедура адміністративного оскарження закінчується: ◄ днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; ◄ днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; ◄ днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи; ◄ днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків.

 

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок: з якого періоду застосовується нове рішення місцевої ради?

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування земельним податком, є зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ ПКУ (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ). Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2  ст. 271 ПКУ). Тобто, якщо рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, прийнято та офіційно оприлюднено відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня наступного бюджетного року (з початку планового періоду). У разі оприлюднення рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, після 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

 

Деякі особливості сплати екологічного податку для спеціалізованих підприємств

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів. Згідно з пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками екологічного податку (далі – податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання). Не є платниками податку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п. 240.5 ст. 240 ПКУ). У випадку, якщо спеціалізоване підприємство здійснює збирання відходів та тимчасово розміщує ці відходи на власних (орендованих) полігонах з їх наступною утилізацією, то таке підприємство не є платником екологічного податку.

 

Щодо сплати туристичного збору

Відповідно до ст. 268 Податкового кодексу України платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк (пп.268.2.1 п. 268.2 ст.268 ПКУ). Платниками збору не можуть бути особи, які: а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; б) особи, які прибули у відрядження; в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); г) ветерани війни; ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; е) діти віком до 18 років; є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання (пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ). Перелік податкових агентів визначений пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ. Відповідно до рішення сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися: а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами; б)квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

 

Чи є благодійна організація платником податку на нерухомість?

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі податок на нерухомість), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухомість, визначено пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. Особливостей для благодійних організацій щодо сплати податку на нерухомість нормами ПКУ не встановлено. Отже, якщо благодійна організація згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має у власності об’єкти нерухомості, що використовуються такою організацією згідно із статутом, то така організація відповідно до норм ПКУ є платником податку на нерухомість.

 

Послуги з видалення відходів та сплата екологічного податку

Підприємство має у власності об’єкт нерухомого майна – поле фільтрації, яке як місце видалення відходів призначено для надання послуг в операціях з видалення рідких відходів, зокрема, у складі стічних вод (далі – споруда). До споруди здійснюється скид стічних вод іншими суб’єктами господарювання. Чи є таке підприємство платником екологічного податку? Платником екологічного податку відповідно до п.240.1 ст.240 Податкового кодексу є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не проводять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання. Операції з прийняття (скидання) у поверхневі водойми (наприклад, скидання рідких або мулистих відходів у котловани, ставки чи відстійні басейни тощо) додатком 2 до Порядку № 1216 віднесено до операцій із видалення відходів. При  цьому в межах споруди відбувається акумулювання (осадження) шкідливих речовин з можливими подальшими процесами утилізації, знешкодження або захоронення осадів. Вищезазначеним Порядком передбачено, що споруда підлягає реєстрації як місце видалення відходів з відповідною паспортизацією об’єкта, у якому зазначається найменування і код відходів, їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації. Суб’єкти господарювання, що є власниками місць видалення відходів і діяльність яких пов’язана із поводженням із відходами, у тому числі з їх видаленням, зобов’язані сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів (п. «і» ст. 17 Закону про відходи). Отже, враховуючи вищезазначене, підприємство, яке фактично надає послуги із видалення відходів на власному полі фільтрації, при калькулюванні вартості послуг з прийняття до споруди стічних вод  має враховувати й витрати на сплату ним екологічного податку за видалення відходів згідно із матеріалами паспорта місця видалення відходів та обсягів стічних вод за договором. Тобто підприємство є платником екологічного податку.

 

Плануєте щорічну відпустку? Дізнайтесь як сплачувати єдиний податок та ЄСВ в цей період

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі. З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів доцільно подавати до фіскального органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки. Платників єдиного податку третьої групи та першої і другої груп, які використовують найманих працівників на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку. ЄСВ за себе платник єдиного податку (якщо він - не пенсіонер або не інвалід) сплачує за всі місяці, у яких він застосовував спрощену систему оподаткування, у тому числі і за місяць відпочинку. Тобто, на період щорічної відпустки підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати ЄСВ, а також податків (крім єдиного) і зборів, платником яких він є. Зазначена норма передбачена п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу України.

 

Що необхідно знати фізичним особам про проведення готівкових розрахунків

Постановою НБУ від 24.05.2018 № 54 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" внесено зміни до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148. Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою: - із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50 тис. грн. уключно. Платежі на суму, що перевищує 50 тис. грн., проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку; - між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 тис. грн. уключно. Платежі на суму, яка перевищує 50 тис. грн., здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті). Тобто обмеження готівкових розрахунків за участі фізичних осіб розповсюджується на фізичних осіб, які сплачують грошові кошти на користь суб’єктів господарювання і на фізичних осіб, які отримують кошти. Ці правила діють і для розрахунків готівкою між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню. Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів: - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.). Така дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.). Відповідальність для фізичних осіб за перевищення граничних сум розрахунків готівкою чинним законодавством не передбачено. Зазначена норма передбачена п. 7 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

 

Власникам кафе та ресторанів: як уникнути порушення податкового законодавства?

Організація ресторанного бізнесу, інших закладів громадського харчування – справа особливо відповідальна. Вона чітко регулюється нормами законодавства, у тому числі податкового. Продаж підакцизної продукції, торгівля через касовий апарат, облік товарних запасів, оформлення найманої праці – ці та інші аспекти діяльності потребують особливої уваги власників кафе, барів і ресторанів з огляду вимог дотримання законів. Недбайливе ставлення до виконання законодавчо прийнятих правил не звільняє від відповідальності. Аби уникнути порушень або не допустити повторних, розглянемо основні норми. За перше порушення порядку використання РРО – штраф 1 гривня, за наступні -100 відсотків вартості товарів. Деякі підприємці нехтують правилами застосування реєстраторів розрахункових операцій. Останнім часом в ході перевірок було виявлено чимало випадків подібних порушень серед запорізьких закладів громадського харчування. Однак, бізнесмени мають знати наступне: якщо за результатами фактичної перевірки співробітники фіскальної служби виявлять порушення у розрахункових операціях (п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"), до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції, а саме: – за правопорушення, вчинене вперше, – штраф одна гривня; – за кожне наступне (виявлене в ході повторних перевірок) – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (послуг). Крім того, порушення порядку проведення розрахунків відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 34 до 85 грн. і на посадових осіб – від 85 до170 грн. Якщо протягом року особа, яка здійснює розрахункові операції, повторно допустила такі самі порушення, на неї накладається штраф від 85 до170 грн., а на посадових осіб – від 170 до 340 грн. Алкоголь на розлив – лише у закладах громадського харчування! Згідно з чинним законодавством роздрібною торгівлею алкогольними напоями вважається діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється лише суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів. Визначення терміну "підприємство громадського харчування" наведено у Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року (Правила №219). При цьому, згідно з наказом Міністерства економіки України від 09.10.2006 року №309, у назві та тексті Правил №219 слова "громадське харчування" замінено словами "ресторанне господарство". Суб’єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції. Вимоги, що пред’являються до виробничих, торговельних та побутових приміщень закладів (підприємств) ресторанного господарства, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України. Відкриття закладу узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку. Отже, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право тільки підприємство ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус суб’єкта господарювання громадського харчування, суб’єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД-2010 – 56.10 – 56.30. За порушення цих вимог (крім торгівлі безалкогольним пивом) застосовується штрафна санкція в розмірі 6800 грн.

 

Дізнайтесь про відповідальність підприємців та посадових осіб підприємств за перевищення граничної суми готівкових розрахунків

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: - між собою – у розмірі до 10 тис. грн. уключно; - з фізичними особами - у розмірі до 50 тис. грн. уключно. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Ці обмеження стосуються також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу. Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів: - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.). Така дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 грн.). Зазначена норма передбачена п. 6 та п. 7 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12. 2017 № 148; ст. 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

До уваги платників податку на додану вартість!

Наказом МФУ від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N 21» (набирає чинності з 01 червня 2018 року) внесено зміни до форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ. Наказом внесені зміни до форми податкової декларації з ПДВ, а саме: додатки 1, 5 та 9 викладено в новій редакції. З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються за новими формами. Отже звітувати за оновленою формою податкової декларації з ПДВ необхідно за червень - не пізніше 20 липня 2018 року (за ІІ квартал – не пізніше 9 серпня 2018 року (для квартальних платників ПДВ). Відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний період, – червень 2018 року та платників, які обрали  квартальний звітний період, – ІІ квартал 2018 року).

 

З 1 липня 2018 року будуть запроваджені нові акцизні марки для тютюнових виробів

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 р. № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» затверджені нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок). Марки акцизного податку нового зразка для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок) запроваджуються з 1 липня 2018 року. Марка виготовляються у зеленій кольоровій гамі для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) , для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва - помаранчевій, для тютюнових виробів імпортного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - синій, для інших тютюнових виробів імпортного виробництва - бордовій кольоровій гамі. Постанова КМУ №257 опублікована в «Урядовому кур'єрі» 13.04.2018 № 71.

 

Що необхідно знати членам фермерських господарств для сплати з 2018 року єдиного внеску

З 01 січня 2018 року платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Отже, з 01.01.2018 обов'язок постановки на облік, сплату єдиного внеску мають члени фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Заява про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (дод. 2 до «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 24.11.14 № 1162) подається до органу ДФС за місцем проживання. Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць. Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску (ЄСВ), що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. З 01.01.2018 р. мінімальний страховий внесок становить 819,06 грн. (3723,00 х 22% ). Максимальна величина бази нарахування ЄСВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, на яку нараховується ЄСВ. Максимальний страховий внесок з 01.01.2018 р. становить 12 285,00 грн. (3723,00 х 15 х 22%). Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Такі платники можуть сплачувати ЄСВ щомісяця у вигляді авансових платежів у розмірі, який визначили самостійно. При цьому квартальна сума ЄСВ обчислюватиметься з урахуванням таких авансових платежів. Зазначені норми передбачені п. 5 1 частини першої ст. 4, п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.10 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

 

Про зміну місця проживання громадянам необхідно повідомити податковий орган протягом місяця

Фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, зокрема місяця поживання, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР. Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів. Заява за формою № 5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб громадяни у визначений законодавством термін отримають податкові повідомлення – рішення про нараховані суми податків, а саме, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку. Таким чином, своєчасно зможуть виконати свій обов’язок зі сплати податків, не порушуючи граничні терміни сплати, та уникнути фінансових санкцій.

 

Затверджено нову форму для подання запиту на отримання публічної інформації

Удосконалено форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби. Зокрема, передбачено можливість обрання запитувачем способу отримання інформації (документів) на запит на отримання публічної інформації шляхом проставлення у такому запиті відмітки «ознайомлення з документами в спеціальному місці розпорядника інформації». Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 468 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби» набрав чинності  26.06.2018. Також наказом визначається порядок відшкодування витрат на копіювання та/або друк документів, що надаються за запитом на отримання публічної інформації, розпорядником якої є органи Державної фіскальної служби. Так, орган ДФС надає за вимогою запитувача 10 перших сторінок документа безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, крім документів, якщо вони надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту. Крім того передбачено, що дія цього наказу не поширюється на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно. Також наказом закріплено електронну адресу, на яку до ДФС направляється запит на отримання публічної інформації: publicinfo@sfs.gov.ua, яка на сьогодні функціонує відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

 

До 1 серпня 2018 року необхідно сплатити податок із задекларованих доходів

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, про обов’язок сплати до 1 серпня року, що настає за звітним, суми податкового зобов’язання, зазначеної в поданій податковій декларації. Слід зазначити, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації до 1 серпня року, що настає за звітним, до платника податків застосовується штраф: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу. Наголошуємо також, що після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

 

З 1 липня 2018 року запроваджуються нові акцизні марки для тютюнових виробів

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що 13.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» (далі – Постанова № 257), якою затверджені нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).  Відповідно до Постанови № 257 марки акцизного податку нового зразка для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок) запроваджуються з 01 липня 2018 року.

 

Користуєтесь пільгою з податку на нерухоме майно – зазначте це у поданій декларації

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що відповідно до п.п. 266.4.2 п.266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності, зокрема, юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015р. №408. Відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та на підставі рішення  органу місцевого самоврядування, прийнятого згідно з п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ, у кол.5 табличної частини декларації зазначається  код пільги «18010402».

 

До уваги фізичних осіб – власників земельних ділянок

Громадянам – власникам земельних ділянок, що відповідно до норм ПКУ  нарахування фізичним  особам сум земельного податку проводиться органами ДФС.  Власники земельних ділянок до 1 липня отримують податкове повідомлення – рішення, в якому буде зазначена сума та реквізити для сплати податку. Сплачується земельний податок протягом 60 днів з дня вручення документу. Податковим кодексом визначено категорії громадян, які звільняються від сплати земельного податку: інваліди першої і другої групи; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років.

 

Змінили основне місце обліку – необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран звертає увагу платників, що відповідно до ст. 7 Закону України від 22.05.2003 № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та пп. 3.4.6 п. 3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України від 29.11.2017 № 150, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа та/або реєстраційній картці. Отже, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

 

Відображення витрат на розробку веб-сайту та його розміщення у мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг)

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що згідно з п.1.3 наказу Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 №327/225 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади» веб-сайт – сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет. З урахуванням положень  Цивільного кодексу України та  Закону України від 23 грудня 1993 року  №3792 «Про авторське право і суміжні права», веб-сайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності. Розміщення веб-сайту у мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення веб-сайту. Доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті. Абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних). Відповідно до п.8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 та п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку», нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований. Підпунктом 138.3.4 ст.138 ПКУ визначено VI груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. Зокрема, у податковому обліку до VI групи включаються інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).  Враховуючи зазначене, витрати платника податку, пов’язані з розробкою веб-сайту та його розміщенням у мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до VI групи – інші нематеріальні активи. При цьому, розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п.138.3 ст.138 ПКУ.

 

НАРАХУВАННЯ ЄСВ ЗА ТРУДОВИМИ ТА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИМИ ДОГОВОРАМИ

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. №24б4-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон про ЄСВ), платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують на­йману працю фізичних осіб на умовах трудо­вого договору (контракту) або на інших умо­вах, передбачених законодавством, чи за ци­вільно-правовими договорами. Пунктом 1 частини першої ст. 7 цього За­кону визначено, що базою нарахування єди­ного внеску для роботодавців є сума нарахо­ваної кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають осно­вну та додаткову заробітну плату, інші заохо­чувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та су­ма винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-право­вими договорами. Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 За­кону про ЄСВ єдиний внесок для зазначеної категорії платників встановлено у розмірі 22 % бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єди­ного внеску розраховується як добуток роз­міру мінімальної заробітної плати, встанов­леної законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (дохо­дів) фізичним особам із джерел не за основ­ним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нараху­вання незалежно від її розміру. Отже, якщо працівник підприємства, пе­ребуваючи у трудових відносинах з робото­давцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати, виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору й отримує винагороду, то до бази нараху­вання єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому якщо база на­рахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 %. У разі  якщо  працівник  отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22 % на фактич­но нараховану винагороду за договором цивільно-правового харак­теру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної ве­личини бази нарахування.

 

Визнання і господарських операцій контрольованими

Податковим кодексом України визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п.39.2.1.2 ст.39 ПКУ, або які є резидентами цих держав. Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: - держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або які надають суб’єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб’єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні; - держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією; - держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 01 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку. Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п.39.2.1.2 ст.39 ПКУ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017  №1045 (далі – Перелік №1045). Слід зазначити, що у 2018 році до Переліку №1045 внесені зміни постановами Кабінету Міністрів України: - від 31 січня 2018 року №108 (далі – Постанова №108), згідно з якою з Переліку №1045 виключено Грузію, Республіку Естонію, Латвійську Республіку, Республіку Мальта та Угорщина (діє з 07.03.2018);  - від 11 квітня 2018 року №295 (далі – Постанова №295), згідно з якою з Переліку №1045 виключено Республіку Болгарію (діє з 25.04.2018). Отже, для визнання у 2018 році господарських операцій платника податків з нерезидентами контрольованими застосовується Перелік №1045 зі змінами та доповненнями, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого п.п.39.2.1.7 ст.39 ПКУ. При цьому обсяг таких операцій розраховується за період перебування держави (території) у переліку. 

 

За несвоєчасну сплату ЄСВ – штраф, пеня та адміністративна відповідальність

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує платникам ЄСВ, що відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями  єдиний соціальний підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464). Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми ЄСВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою. Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464). За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464). На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464). Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ посадові особи платників ЄСВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464). Згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями: 1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(5100 грн.), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 2. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Податкові вимоги направлені органом ДФС можна оскаржити

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до абзацу першого п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ). Згідно з п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених ПКУ, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган (абзац перший п. 56.4 ст. 56 ПКУ). Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ). У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.6 ст. 56 ПКУ).

 

Загальна система оподаткування: таксі і застосування РРО

Згідно із п.1 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Електронний таксометр – це реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону). Таким чином, суб’єкти господарювання, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

 

Безоплатно отримані товари: визначаємо дохід підприємця «спрощенця»

Пунктом 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Зокрема, згідно з п. п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку. Слід зазначити, що відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору . З огляду на зазначене, до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому звичайні ціни визначаються відповідно до положень п. п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

 

Як заповнити розрахунок коригування, коли обсяг постачання у податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій, вказано невірно

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. При складанні податкової накладної за щоденними підсумками операцій та графи 4 (одиниця виміру товару/послуги, умовне позначення (українське), 5 (код), 6 (кількість (об’єм, обсяг)) та 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) не заповнюється, а у графі 10 відображається загальний обсяг постачання (база оподаткування) товарів/послуг без урахування ПДВ. Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком №1307. Отже, при складанні податкової накладної за щоденними підсумками операцій, в якій зазначено помилковий обсяг постачання, платник податку складає розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому одним рядком «обнуляє» показники рядка, що підлягають коригуванню. При цьому у графі 1 зазначається №з/п рядка податкової накладної, що коригується, у графі 2 зазначається відповідна причина коригування («Зміна ціни, «Зміна кількості». «Зміна номенклатури». «Повернення товару або авансових платежів»). Другим рядком, якому присвоюється номер, наступний за останнім номером рядка податкової накладної, зазначаються правильні показники.

 

Рухоме майно придбано у юридичної особи: чи буде ПДФО

Відповідно до п. п. «в» п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема, доходів від продажу рухомого та нерухомого майна. При цьому, п. п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172-173 ПКУ. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна встановлений ст. 173 ПКУ. Крім того, п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. Враховуючи вищевикладене, якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна. Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.

 

Для кого є «первинна реєстрація РРО»

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО), з додержанням встановленого порядку їх застосування. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» (далі – Положення) визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі - моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять: - перша - перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах; - друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі. Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (п. п. 2 п. 4 Положення). Згідно з п. 2 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО. На підставі викладеного, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові). Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів. Таким чином, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.

 

Щодо операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що відповідно до п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України ряд операцій з підакцизними товарами не підлягають оподаткуванню акцизним податком. До таких  операцій належать операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України. При цьому товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація; Також не оподатковуються акцизним податком операції з ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України. Звільняються від акцизного податку і операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.

 

Операція «Акциз» на Харківщині: податкова міліція виявила контрафактний тютюн на 700 тисяч гривень

Працівники податкової міліції регіону в рамках операції «Акциз-2018» та в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого  ч.2 ст 204  Кримінального кодексу України, виявили черговий факт зберігання незаконно виготовлених контрафактних тютюнових виробів без марок акцизного податку. Напередодні в ході проведення оперативно-слідчих заходів було встановлено, що група осіб, на території міста Харкова, з використанням логістичних компаній здійснювала незаконне транспортування для подальшого збуту контрафактних тютюнових виробів без марок акцизного податку. В подальшому цигарки планувалося реалізовувати через роздрібну мережу м.Харкова та мережу Інтернет . За результатами обшуку приміщень, в яких зберігалася незаконно виготовлена продукція, було вилучено тютюнові вироби відомих торгових марок, не марковані марками акцизного податку України, загальною вартістю майже 700 тис. грн. На теперішній час проводяться заходи щодо встановлення осіб, причетних до протиправної діяльності, каналів надходження на територію Харківської області контрафактних тютюнових виробів, місць зберігання та реалізації, а також готується  клопотання до суду щодо арешту вилученого майна.

 

Благодійна організація є платником податку на нерухомість

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі податок на нерухомість), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухомість, визначено пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. Особливостей для благодійних організацій щодо сплати податку на нерухомість нормами ПКУ не встановлено. Отже, якщо благодійна організація згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має у власності об’єкти нерухомості, що використовуються такою організацією згідно із статутом, то така організація відповідно до норм ПКУ є платником податку на нерухомість.

 

Юридична особа повертає ФОП суму попередньої оплати при розірванні договору: відображення операції у розрахунку за формою № 1ДФ

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань нагадує, що відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. При цьому, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність). Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – форма № 1ДФ) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4. Отже, у разі повернення ФОП суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у розрахунку за формою № 1ДФ за попередній квартал, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за формою № 1ДФ за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

 

Час очікування на митниці можна відстежувати «он-лайн»

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформує, що на офіційному порталі Державна фіскальна служба України за посиланням http://kordon.sfs.gov.ua/ функціонує онлайн сервіс «Час очікування в пунктах пропуску», на якому громадяни можуть відстежити час очікування в пунктах пропуску. Зокрема, он-лайн «Час очікування в пунктах пропуску» містить інформацію щодо всіх пунктів пропуску на в'їзд в Україну та виїзд з України до Молдови, Румунії, Угорщини, Польщі, Словаччини, Білорусі, Росії. Також, на даному сервісі суб’єкти ЗЕД можуть отримати детальну інформацію щодо правил митного оформлення та переміщення товарів. Крім того, цей інтернет ресурс містить актуалізовані митні правила та законодавчі вимоги для в’їжджаючих та виїжджаючих на митну територію громадян. Серед яких, Правила користування «зеленим» та «червоним» коридорами, особисті речі та товари, оподаткування товарів, що ввозяться через митний кордон України громадянами ,ввезення та вивезення валютних цінностей, переселення на постійне місце проживання в Україну, вивезення і ввезення продуктів харчування, переміщення зброї, вивезення і ввезення тварин, вивезення і ввезення лікарських препаратів, вивезення і ввезення культурних цінностей, заборони та обмеження, зразки документів та порядок їх заповнення, нормативно-правові акти України з питань митного контролю та оформлення предметів громадян, пам’ятка для громадян, які в’їжджають в Україну, відповіді на найпопулярніші питання, пам'ятка для подорожуючих за кордон (у тому числі до країн ЄС), посилання на веб-сайти посольств України в країнах-членах ЄС для ознайомлення подорожуючих з митними правилами країн ЄС.

 

Особливості коригування показників акцизної накладної у випадку повернення пального постачальнику

Розрахунок коригування акцизної накладної, складений платником податку до акцизної накладної з реалізації пального неплатникам акцизного податку або складений за іншими операціями, аніж реалізація пального отримувачам пального, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) таким платником податку. У разі якщо в розрахунку коригування акцизної накладної, складеному до акцизних накладних із реалізації пального платникам податку, передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або, якщо коригування показників не змінює обсягу реалізованого пального, розрахунок коригування акцизної накладної складається та реєструється в ЄРАН особою, котра реалізує пальне у порядку, передбаченому для акцизних накладних. За умови, якщо в розрахунку коригування акцизної накладної, складеному до акцизних накладних із реалізації пального платникам податку, передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, особа, що реалізує пальне складає розрахунок коригування акцизної накладної та направляє його отримувачу пального, який здійснює реєстрацію такого розрахунку в ЄРАН. Водночас, особа, яка реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального в податковій декларації за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРАН отримувачем пального.