Разместить рекламу  

Центральна ОДПІ м. Харкова інформує (22.06.2018)

Читайте у даному випуску:

  • ЄСВ на суму заробітної плати працівників – осіб з інвалідністю нараховується ФОП – роботодавцем на загальних підставах
  • Змінили основне місце обліку - необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП
  • Застосування цінників при реалізації товарів обов’язкове
  • Облік ПДВ при реорганізації юридичної особи
  • Роздрібна торгівля безалкогольним пивом: чи є об’єкт оподаткування акцизним податком?
  • Платник єдиного податку отримав майно в безоплатне користування. Які податкові наслідки?
  • Який термін сплати ЄСВ підприємствам, які використовують найману працю?
  • Податок на нерухомість нараховується фізичним особам - власникам такої нерухомості
  • Як здійснюється взяття на облік ФОП, яка протягом року вдруге зареєструвалась у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку?
  • Сплатіть задекларований податок на доходи фізичних осіб до 01 серпня
  • 27 червня 2018 року – останній день сплати
  • Внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні
  • Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску набрали чинності 08 червня 2018 року
  • Нарахування земельного податку фізичним особам
  • Відтепер спадщина від брата і сестри, бабусі та дідуся, а також онуків не оподатковується
  • Податок на нерухомість сплачується протягом 60 днів від дати отримання податкового повідомлення-рішення
  • Задекларували доходи – до 01 серпня 2018 року сплатіть податок!

 

ЄСВ на суму заробітної плати працівників – осіб з інвалідністю нараховується ФОП – роботодавцем на загальних підставах

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для кожної категорії платників визначається ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що платники ЄСВ, які є роботодавцями, нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями. ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464). Слід зауважити, що згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41 відсотка визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю. Тобто, вказаний розмір ЄСВ не розповсюджується для застосування роботодавцями – фізичними осібами – підприємцями (далі – ФОП), які використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю. Отже, ФОП нараховують ЄСВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування ЄСВ.

 

Змінили основне місце обліку - необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань звертає увагу платників, що відповідно до ст. 7 Закону України від 22.05.2003 № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та пп. 3.4.6 п. 3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України від 29.11.2017 № 150, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа та/або реєстраційній картці. Отже, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

 

Застосування цінників при реалізації товарів обов’язкове

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників, що відповідно до п. 8 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

 

Облік ПДВ при реорганізації юридичної особи

Відповідно до пп. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання його реєстрації. Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п. 184.7 ст. 184 ПКУ). Відповідно до п. 196.1.7 ст. 196 ПКУ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ. Підпунктом «а» п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник ПДВ зобов’язаний, зокрема, нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст.196 ПКУ). Отже, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника ПДВ, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

 

Роздрібна торгівля безалкогольним пивом: чи є об’єкт оподаткування акцизним податком?

Пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами (товарна група 2203 згідно УКТ ЗЕД). В свою чергу під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5%, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі (товарна група 2202 згідно УКТ ЗЕД). Пунктами і підпунктами статті 215 Податкового кодексу ставки акцизного податку встановлено, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 згідно УКТ ЗЕД. На товари, що відносяться до товарної групи 2202, ставки акцизного податку не встановлено. Тому акцизним податком, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пива безалкогольного, не оподатковуються.

 

Платник єдиного податку отримав майно в безоплатне користування. Які податкові наслідки?

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ст. 827 Цивільного кодексу України). З метою оподаткування для платника податку – користувача операція з отримання майна у безоплатне користування за договором позички розглядається як безоплатне отримання послуг. Доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення. Отже, при отриманні майна у безоплатне користування за договором позички до суми доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг з урахуванням звичайних цін. Зазначена норма передбачена п. 292.1 та п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу.

 

Який термін сплати ЄСВ підприємствам, які використовують найману працю?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є, зокрема, роботодавці – підприємства, установи та організації, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. Зазначені платники зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця). Отже, підприємства та організації, які використовують найману працю, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які сплачують ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця). При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі). Зазначена норма передбачена абз. другим п. 1 частини 1 ст. 4, абз. перший частини 8, абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Податок на нерухомість нараховується фізичним особам - власникам такої нерухомості

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки. Оподатковується загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин. Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Отже, податок на нерухомість нараховується фіскальним органом за об’єкти нерухомості лише фізичним особам-власникам такої нерухомості. Фізичній особі, яка використовує нерухомість на підставі договору оренди, укладеного з іншою фізичною особою – власником, податок не нараховується. Зазначена норма передбачена п.п. 266.3.2, п.п. 266.3.3 ст. 266 Податкового кодексу.

 

Як здійснюється взяття на облік ФОП, яка протягом року вдруге зареєструвалась у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку?

Підстави та порядок зняття з обліку фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах визначені п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 із змінами та доповненнями (далі – Порядок). Відповідно до п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки. Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. Підпунктом 6 п. 11.18 розд. XI Порядку визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії, визначені цим підпунктом, можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування. Згідно з п. 6.1 розд. VI Порядку взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі, зокрема відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця. Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі за ф. № 7-ОПП (п. 6.4 розд. VI Порядку). При цьому взяття на облік фізичної особи – підприємця, яка протягом року вдруге зареєструвалась у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку, не припиняє її зобов’язань по забезпеченню остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності за її першою реєстрацією. Тобто, незалежно від того, що процедура зняття з обліку фізичної особи – підприємця в контролюючих органах не завершена, але протягом року такий платник вдруге зареєструвався у державного реєстратора, то взяття його на облік здійснюється контролюючими органами за основним місцем обліку у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора.

 

Сплатіть задекларований податок на доходи фізичних осіб до 01 серпня

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань нагадує громадянам,  які подали декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік,  про  обов’язок фізичних осіб  самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій податковій декларації про майновий стан та доходи, – ця норма встановлена п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України. У разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 %. погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу. Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.

 

27 червня 2018 року – останній день сплати

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників податків, що нормами ПКУ не передбачено перенесення  термінів сплати податків і зборів, якщо останній день  сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день. Тому, якщо останній день сплати податку чи збору припадає на вихідний або святковий день, то його потрібно  сплатити напередодні встановленого граничного  терміну. Відповідно до прийнятого  Урядом рішення про  перенесення робочих днів з метою створення сприятливих умов для святкування  28 червня  2018 року Дня Конституції України,  робочий день перенесено з п’ятниці 29 червня на суботу 23 червня. У зв’язку з вищевикладеним, середа,  27 червня 2018 року є останнім днем сплати: ПДВ за травень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю, акцизного податку за травень, рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за травень, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за травень, рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за травень, рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за травень, плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за травень, податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень, податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за травень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки, військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень.

 

Внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні

01.06.2018 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 24 травня 2018 року №54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 54), якою внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Постанова №148). Постанову №54 опубліковано 31.05.2018 в Офіційному інтернет-представництві НБУ. Постановою №54 врегульовано наступні питання: для суб’єктів господарювання передбачений перехідний адаптаційний період (до 30 червня 2018 року), протягом якого суб’єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності форми відомостей на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Постановою № 148; суб’єкти господарювання мають розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси. Протягом цього періоду суб’єкти господарювання можуть користуватися лімітами каси раніше розрахованими, установленими та затвердженими. Також враховуються особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання та уточнюється порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50 000 грн. фізичних осіб з суб’єктами господарювання. Норми Постанови № 148 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.

 

Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску набрали чинності 08 червня 2018 року

08.06.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950 (далі – Наказ № 393), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» (далі – Наказ № 1162).

 

Нарахування земельного податку фізичним особам

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Порядок обчислення плати за землю визначено ст.286 Податкового кодексу України. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться органами державної фіскальної служби (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникам до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення про суми сплати земельного податку. У разі переходу права власності на ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року, податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, у якому він втратив право власності  на зазначену земельну ділянку, а  новим власником — починаючи з місяця, у якому у нового власника виникло право власності. Якщо право власності на земельну ділянку переходить від одного власника до іншого протягом календарного року, контролюючий орган надсилає податкові повідомлення-рішення про сплату земельного податку новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. За ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: -  у рівних частинах, якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена у натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; - пропорційно належній частці кожної особи, якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; - пропорційно належній частці кожної особи, якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена у натурі. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується  кожному з них пропорційно  тій частині площі будівлі, що знаходиться у їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

 

Відтепер спадщина від брата і сестри, бабусі та дідуся, а також онуків не оподатковується

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що відповідно до норм Податкового кодексу України оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, залежить від виду об'єкта успадкування, родинних стосунків спадкоємця із спадкодавцем, громадянства тощо. Так, за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця I та ІІ ступенів споріднення. У такому випадку податкова декларація про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем реєстрації не подається. Членами сім'ї фізичної особи І ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у т.ч. усиновлені, а ІІ ступеня споріднення – її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. Вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5%, а вартість спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента за ставкою 18 %. Також, спадкоємцям необхідно сплатити військовий збір у розмірі 1,5 % від об’єкта оподаткування. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається у податковій декларації про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним, та до 1 серпня цього ж року сплачується сума податкового зобов’язання, зазначеного у поданій декларації. Фізичні особи-платники податку, які одержали дохід у вигляді об’єктів спадщини та сплатили податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до їх нотаріального оформлення, не включають вартість такої спадщини  до складу загального річного оподатковуваного доходу та не подають податкову декларацію про майновий стан і доходи.

 

Податок на нерухомість сплачується протягом 60 днів від дати отримання податкового повідомлення-рішення

Громадяни – власники нерухомого майна вже отримали податкові повідомлення – рішення про нараховану суму податку. Протягом 60 днів від дати отримання цього документа треба перерахувати зазначену суму податку до бюджету , - наголошує начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев. Керівник інспекції звернув увагу, що у 2018 році податок на нерухомість нараховується фізичним особам — власникам об’єктів нерухомості за звітний 2017 рік. Підпунктом 266.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування. Мінімальна заробітна плата на 01.01.2017 р. визначена у розмірі 3 200,00 грн. Отже, граничний розмір ставок, передбачений для розрахунку податку в 2018 р. за звітний 2017 р., не повинен перевищувати 1,5 %, або 48,00 грн за 1 квадратний метр бази оподаткування. Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 статті 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Підпунктом 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ). Водночас, п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою- одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). Юрій Зайцев нагадує, що з 1 липня 2018 року діятимуть нові бюджетні рахунки. Тож громадянам, котрі отримали від органів ДФС повідомлення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухомість і транспортного податку, варто врахувати, що у вихідні дні 28 червня – 1 липня зарахування сплачених сум не здійснюватиметься. Оскільки з 2 липня банківські операції проводитимуться згідно нових бюджетних рахунків, Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова рекомендує платникам земельного, транспортного податків та податку на нерухомість виконати податкові зобов’язання до 27 червня 2018 року.

 

Задекларували доходи – до 01 серпня 2018 року сплатіть податок!

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань нагадує громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік (далі – декларація), про обов’язок сплати до 1 серпня року, що настає за звітним, суми податкового зобов’язання, зазначеної в поданій податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). Слід зазначити, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: ► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; ► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу. Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

 

Сплата ЄСВ ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є фізичні особи –  підприємці (далі – ФОП). ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується ЄСВ, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток). Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄСВ застосовується ставка у розмірі 22%. У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році – 819,06 грн). Зазначені норми передбачені п. 4 частини першої ст. 4, абзацем третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

 

Електронний кабінет пропонує сервіси платникам як допомогу при реєстрації податкових накладних

ДФС розширює можливості Електронного кабінету платника. Платники податку на додану вартість мають змогу скористатися новими сервісами в Е-кабінеті під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Так, в Електронному кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. Для уникнення помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної платники можуть скоритися сервісом, який дозволяє переглянути повну  інформацію щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників. Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї розрахунків коригування. Можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді. Крім того, платники мають змогу скористатися Реєстром ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів. Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК». Всі ці сервіси є допомогою для бізнесу під час процесу реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, які скорочують час на пошук необхідної інформації та допомагають уникнути помилок при складанні розрахунків коригування. Нагадуємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до контакт-центру ДФС за телефоном: 0-800-501-007.

 

Антикорупційний сервіс ДФС «Пульс»

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс ДФС «Пульс», який покликаний ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами. Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером  0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача за напрямками: (4) - для залишення інформації на сервіс «Пульс»; (5) - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»; (6) - для залишення повідомлення  працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС.

 

Коли безповоротна фінансова допомога є базою нарахування ЄСВ

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. Базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5. Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31) входить до фонду додаткової заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок (п.п. 2.3.3 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5). Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам підприємства у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5). Суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці та не підлягають нарахуванню ЄСВ (п. 3.32 розд. 3 Інструкції № 5). Отже, базою нарахування ЄСВ є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер та виплачена роботодавцем працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах. Сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах не є базою нарахування ЄСВ. Зазначена норма визначена п. 1 частини першої ст. 4, п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Для сплати податку на нерухоме майно звертайтеся до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації)

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки. Оподатковується загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин. Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Фізичні особи - платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: -об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;- права на користування пільгою із сплати податку;- розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Отже, громадяни - власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних можуть звернутися до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації).

 

Акцизні марки старого зразка для тютюнових виробів можна застосовувати після 01.07.2018

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що Кабінет Міністрів України постановою від 04.04.2018 N 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» затвердив нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок). Марки акцизного податку нового зразка запроваджуються з 1 липня 2018 року. Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», із змінами та доповненнями, у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

 

Змінили основне місце обліку - отримайте нові посилені сертифікати відкритих ключів електронного цифрового підпису

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу платників податків, що відповідно до ст.7 Закону України від 22 травня 2003 року №852‑IV «Про електронний цифровий підпис» та пп.3.4.6 п.3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати до центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа та/або реєстраційній картці. У разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів із заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

 

Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів

Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями. Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:  1) особами, які не досягли 18 років;  2) особам, які не досягли 18 років;  3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;  4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;  5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);  6) з торгових автоматів;  7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);  8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);  9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;  10) з рук;  11) у невизначених для цього місцях торгівлі.  Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.  На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.  Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.  У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється. При цьому сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

 

Касові документи за старими зразками можна використовувати до 30 червня

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що постановою Правління Національного банку України від 24 травня 2018 року N 54 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" (далі - Постанова N54)  внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29 грудня 2017 року N 148.  Зокрема, суб'єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004  №637. Також, суб'єктам господарювання необхідно до 30 червня 2018 року (включно): 1) розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій; 2) користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою. Постанова N54 набрала чинності  01 червня 2018 року.

 

Торгівля через Інтернет: коли видавати розрахунковий документ

Згідно з п. 1, п. 2 та п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов’язані: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; - при незастосуванні реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Крім того, підпунктом 12 ст. 9 Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Враховуючи вище викладене, розрахунковий документ при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видається у випадку їх безпосереднього надання споживачеві.

 

Хто є платником екологічного податку

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань нагадує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: - викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; - скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; - розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання); - утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); - тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк. При цьому розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п. п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

До уваги представників підприємництва!

Відповідно до вимог розділу Х Митного кодексу України Державною фіскальною службою України надано статус гаранта з включенням до реєстру гарантів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ПАТ КБ «МТБ БАНК». Раніше такий статус мав лише ПАТ АБ «Укргазбанк». Вказані банки мають право надавати митним органам фінансові гарантії забезпечення сплати митних платежів. Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов’язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов’язань із сплати митних платежів. Враховуючи необхідність виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами з іншої сторони система гарантування сплати митних платежів в Україні буде розвиватись згідно з міжнародними зобов’язаннями України та будуватись на найкращих європейських практиках.

 

Пільги для фізичних осіб щодо сплати земельного податку

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що відповідно до ст.281 Податкового кодексу України від сплати земельного  податку звільняються: -інваліди першої і другої групи; - фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; - пенсіонери (за віком); - ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; - фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: -для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари; -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара; -для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара; -для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара; -для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара. Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Крім того, від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

 

Застосування касових апаратів при продажу газет у кіосках

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до ст.9 Закону України від 6 липня 1995 року №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання мають право не застосовувати касові апарати та розрахункові книжки при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відс. загального товарообігу. При цьому, обов’язковою умовою є відсутність у складі загального товарообігу операцій з продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. 

 

Вартість послуг з лікування поки що не включається до податкової знижки

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран звертає увагу громадян на те, що Податковим кодексом України (далі – Кодекс) передбачено право платників податків на податкову знижку за витратами на платні послуги з лікування. Проте, скористатися таким правом фізичні особи у цьому році не зможуть. Так, можливість включення таких сум до витрат передбачено пп. 166.3.4 п. 166.3  ст. 166 Кодексу. Зокрема, до переліку витрат включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. До таких витрат у тому числі відносять і вартість придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Зазначена вище норма Кодексу набирає чинності з 1 січня роки, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування (п. 1 розд. XIX Кодексу). Станом на 01 січня 2018 року такий закон чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах передбачених пп. 166.3.4 Кодексу за наслідками 2017 року платникам податку не надається. Нагадуємо, що скористатися правом на отримання податкової знижки за 2017 рік громадяни можуть до 31 грудня 2018 року включно.

 

Коли податківці можуть не зареєструвати РРО?

Протягом двох робочих днів після отримання відповідних документів фіскальний орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо: 1) модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО; 2) РРО вже зареєстрований; 3) РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній у реєстраційній заяві; 4) центр сервісного обслуговування не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО; 5) документи подано не в повному обсязі; 6) в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності; 7) відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО; 8) суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань; 9) суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи на реєстрацію РРО; 10) суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься РРО. За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови. Зазначена норма передбачена п. 8 та п. 9 глави 2 розділу II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)».

 

Як фізособа може звірити дані з транспортного податку з ДФС?

Центральна ОДПЫ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області , що відповідно до пп. 267.6.10 ПКУ фізособи - платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: 1) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; 2) розміру ставки податку; 3)  нарахованої суми податку. При виявленні розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Фізособи – нерезиденти у порядку, визначеному п. 267.6 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

 

Якщо підприємець– «єдинник» хворів під час відпустки: чи можливо відкликати заяву?

Згідно з п. 295.5 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 та більше календарних днів. Тобто, ПКУ виділяє дві окремі причини, за якими можна не платити єдиний податок за певний місяць. Якщо скористатися ними окремо, в результаті можна не платити єдиний податок два місяці!  А от що роботи у випадку, якщо на час перебування у відпустці підприємець захворів, тобто, обидві причини збігаються? Звісно, це питання актуальне для тих, хто не хотів би втрачати місяць несплати єдиного податку.  Податківці зазначають, що ФОП — платник єдиного податку, який не використовує працю найманих осіб, має право відкликати заяву щодо періоду щорічної відпустки до її початку та скористатися правом на звільнення від сплати єдиного податку за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Таким чином, такою відпусткою можна буде скористатися в майбутньому і місяць несплати єдиного податку не втратити. Далі – ще два корисні нагадування.  По-перше, податківці, з метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендують такий порядок подання документів про перебування у відпустці (на лікарняному): 1) заяву щодо періоду щорічної відпустки рекомендовано подавати до початку відпустки; 2) заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного. По-друге, не слід забувати, що таке звільнення від сплати єдиного податку не впливає на обов’язок сплати ЄСВ. Тобто, навіть за періоди хвороби чи відпустки, коли доходи підприємцем не отримувалися, ЄСВ сплачувати все рівно доведеться, у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок.

 

Цінники на товарах повинні бути обов'язково

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу платників платників, що відповідно до п. 8 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

 

Сьогодні пріоритет – забезпечення митника у пункті пропуску сучасними засобами митного контролю

Для Державної фіскальної служби України пріоритетом на сьогодні є забезпечення митників, які працюють у пунктах пропуску на державному кордоні, сучасними технологічними засобами митного контролю. Без скануючого пристрою митник, яким би грамотним він не був, не зможе виявити контрабанду, яку, наприклад, везуть у паливному баку транспортного засобу. Натомість колеги з сусідньої країни при налагодженому технологічному процесі її виявляють, а це, відповідно, викликає нарікання на роботу українських митників. Транспортний засіб, який проїжджає через спеціальну рамку, проходить відповідний контроль. І це не митник виявляє, а скануючий пристрій, який дає меседж митнику. Майбутнє – за сучасними скануючими системами в пункті пропуску – створення інтелектуальної системи фото- і відеоспостереження, системи зчитування номерних знаків з відповідною фіксацією періодичності перетину митного кордону. Ефективність протидії контрабанді впливає і налагоджений обмін інформацією з іншими країнами. Наразі ДФС отримує стовідсоткову інформацію від митників Молдови по вантажам, які прибувають в Україну. Що дозволяє українському митнику отримати необхідну інформації про вантаж ще до прибуття його на українську територію.

 

Юридична особа повертає ФОП суму попередньої оплати при розірванні договору: _відображення операції у розрахунку за формою № 1ДФ

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. При цьому, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність). Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – форма № 1ДФ) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4. Отже, у разі повернення ФОП суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у розрахунку за формою № 1ДФ за попередній квартал, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за формою № 1ДФ за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

 

Як отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ?

Органи ДФС зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за вимогою роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно. Тобто, платник може звернутися з заявою в довільній формі щодо отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ до органу ДФС за основним місцем обліку. Довідка видається безоплатно на підставі поданої заяви, яка обов’язково містить посилання на найменування підприємства (установи, організації), до якого буде подано довідку. Контролюючий орган на підставі даних картки особового рахунку платника визначає наявність/відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ на дату формування довідки. Довідка за довільною формою (крім довідки про відсутність заборгованості із сплати ЄВ у зв’язку з прийняттям рішення про ліквідацію, реорганізацію юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичною особою) надається платнику ЄВ у термін до 15 календарних днів (ст. 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»). Зазначена норма передбачена част. 7 ст.14 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

КМУ реалізує експерементальний проект щодо сттворення умов для попередження ухилення від сплати митних платежів

Кабінет міністрів України з 21 червня по 31 грудня 2018 року реалізує експериментальний проект щодо створення умов для попередження ухилення від сплати митних платежів. Про це йдеться в оприлюдненій на урядовому порталі постанові Кабінету міністрів України №479. Під час проекту поліцейські отримують право цілодобово перебувати в зонах митного контролю, в яких органи Державної фіскальної служби здійснюють митні формальності, для виявлення фактів порушення митних правил. Крім того, поліцейські і посадові особи Міністерства внутрішніх справ отримають доступ до автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор – 2006». Постанова Кабінету міністрів України від 20 червня 2018 р. №479

 

Припинення підприємницької діяльності ФОП: як повернути суму надміру сплаченого єдиного внеску

Органи Державної фіскальної служби при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  керуються Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6, наголосив начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев. Повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення. Відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків є надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Фізична особа – підприємець знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток платника (далі – ІПК). Порядком ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі – Порядок №422), визначено, що в інформаційній системі органів ДФС ІПК закриваються із встановленням дати закриття за умов: - погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені; - повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджету за заявою платника; - повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів ЄВ та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника; - відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП. При цьому згідно з Порядком №422 після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС. Таким чином, фізична особа – підприємець, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, має можливість повернути суму надміру сплаченого єдиного внеску на підставі заяви, яка подається до дати зняття з обліку такого платника.

 

Про види адміністративних стягнень за порушення митних правил

Статтею 461 Митного кодексу України (далі – МК України) встановлено, що за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу. Накладення стягнення за порушення митних правил окрім загальних спричиняє певні спеціальні правові наслідки. Особа, яка була піддана адміністративному стягненню за порушення митних правил, протягом року з дня закінчення виконання стягнення вважається покараною в адміністративному порядку. Згідно ст.39 КУАП, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Повторне ж здійснення протягом року порушення митних правил визнається обставиною, що обтяжує відповідальність за порушення митних правил із усіма наслідками, що звідси випливають, у тому числі тягне застосування більш суворого адміністративного стягнення (наприклад санкція за ст.483 МКУ). Також, одним із основних напрямків правоохоронної діяльності митниці є міжнародна взаємодія з митними органами іноземних держав.

 

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів надсилаються місцевими радами до контролюючих органів не пізніше 1 липня

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформує, що відповідно до вимог п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 483 «Про затвердження форми типових рішень про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» визначено форму рішень для окремих податків. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня його прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін до них. Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

 

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області