Разместить рекламу  

Центральна ОДПІ м. Харкова інформує (08.06.2018)

Читайте у даному випуску: 

  • Суб’єкти господарювання можуть перейти на спрощену систему оподаткування, подавши заяву до 15 червня 2018 року
  • Вторинні водокористувачі з 01.01.2018 не є платниками рентної плати за воду
  • Податок на нерухомість: особливості обчислення
  • Новації у веденні касових операцій
  • Послуги отримано від нерезидента на митній території України: врахування сум ПДВ в реєстраційній сумі
  • Затверджено зміни до Порядку обліку платників ЄСВ
  • Страхове відшкодування за пошкоджене застраховане рухоме майно не оподатковується податком на доходи фізичних осіб
  • Для отримання пільги зі сплати земельного податку
  • З 17 липня - нові коефіцієнти нормативної грошової оцінки землі
  • Поради громадянам для уникнення проблем із транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України
  • Порядок реєстрації акцизних складів, на території яких провадиться діяльність з вироблення, оброблення, зберігання, одержання чи видачі пального
  • Спрощенці першої і другої груп звільняються від сплати єдиного податку на період відпустки та лікарняного
  • Договір про добровільне страхування укладається протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви від громадянина
  • У випадку втрати оригіналів звітності суб’єкт господарювання може отримати їх копії в органах державної фіскальної служби
  • У разі звільнення працівника протягом місяця, ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати
  • Новації у веденні касових операцій
  • З 1 липня 2018 року змінюються соціальні стандарти
  • Про нюанси ведення обліку доходів у підприємців – єдинників

 

Суб’єкти господарювання можуть перейти на спрощену систему оподаткування, подавши заяву до 15 червня 2018 року

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, - інформують в ГУ ДФС у Волинській області. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством; 4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ. При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

 

Вторинні водокористувачі з 01.01.2018 не є платниками рентної плати за воду

Перший заступник начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що відповідно до ст. 255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 01.01.2018 платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів. Первинні водокористувачі – водокористувачі, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води (ст. 42 Водного кодексу України від  06.06.1995 № 213/95-ВР зі змінами та доповненнями). Такі водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання. Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до Декларації з рентної плати (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.15 № 719 зі змінами. Вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно договору на поставку води, та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначали податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року та подавали Декларації разом з Додатком 5. Отже, вторинні водокористувачі з 01.01.2018 не є платниками рентної плати за спеціальне використання води і такі водокористувачі за податкові періоди 2018 року не подають Декларації разом з Додатком 5. При цьому заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води такими водокористувачами до фіскальних органів не подається.

 

Податок на нерухомість: особливості обчислення

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу платників, що ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 01.01.2018 визначені норми, відповідно до яких сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок).  В 2018 році до 01 липня громадяни отримають податкові повідомлення – рішення про сплату податку за 2017 рік, а в окремих випадках – за останні три роки, якщо за 2015 та 2016 роки податок не було сплачено. Сума податку залежить від ставок, прийнятих органами місцевого самоврядування, за місцезнаходженням житлової або комерційної нерухомості і від розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня року, за який проводиться нарахування податку. Відповідно до п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове повідомлення – рішення про сплату податку надсилається платнику податку за місцем його реєстрації. Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, визначеному ПКУ (п. 63.5 ст. 63 ПКУ) Інформація щодо місця реєстрації – це інформація внесена до інформаційних баз фіскальної служби на момент, коли громадяни звертались до фіскальних органів з метою отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Слід зазначити, що згідно з п. 70.7 ст. 70 ПКУ, протягом місяця після зміни місця реєстрації  громадянин зобов’язаний повідомити про такі зміни контролюючий орган, де він перебуває на обліку. Якщо платник не повідомляє органи ДФС про зміну місця реєстрації, то податкове повідомлення – рішення надсилається на адресу, інформація про яку міститься в контролюючому органі, тобто стару адресу. Отже, платник податку у цьому випадку не буде ознайомлений із сумою нарахованного податку. В свою чергу, така ситуація призводить до виникнення податкового боргу і штрафних санкцій.

 

Новації у веденні касових операцій

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що 01.06.2018 набула чинності  постанова Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 54). Зокрема, змінами, внесеними Постановою № 54 передбачено, що суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за  № 40/10320 (зі змінами).  Також Постановою № 54 встановлено, що суб’єктам господарювання  до 30 червня 2018 року (включно):  1) необхідно розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки у касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;  2) можливо користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.  Постановою № 54 приведені до норм законодавства особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання,  встановлено випадки використання книги обліку розрахункових операцій. Постановою № 54 уточнено порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50 000 грн фізичних осіб з суб’єктами господарювання. Норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148  Постановою № 54 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.

 

Послуги отримано від нерезидента на митній території України: врахування сум ПДВ в реєстраційній сумі

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг. Згідно із п. 208.2 ст. 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ. Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України вважається дата складення платником ПДВ податкової накладної (далі – ПН) за такими операціями, за умови реєстрації такої ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Пунктом 200¹. 3 ст. 200¹ ПКУ визначено, що складовою формули на яку платник ПДВ має право зареєструвати ПН в ЄРПН (далі – реєстраційна сума) є, зокрема, показники: ¨ SНаклОтр – загальна сума податку за отриманими платником ПДВ ПН, зареєстрованими в ЄРПН, ПН, складеними платником ПДВ відповідно до п. 208.2  ст. 208 ПКУ та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких ПН, зареєстрованими в ЄРПН; ¨ SНаклВид – загальна сума ПДВ за складеними платником ПДВ ПН, зареєстрованими в ЄРПН. Отже, при реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг від нерезидента ПН, складеної ним за такою операцією (при наявності достатнього значення реєстраційної суми), суми ПДВ, зазначені у такій ПН, послідовно збільшують значення показників SНаклВид та SНаклОтр, що в свою чергу відображається у відповідних обсягах на значенні реєстраційної суми.

 

Затверджено зміни до Порядку обліку платників ЄСВ

МФУ наказом від 29.03.2018 № 393 затвердив зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Наказ МФУ від 29.03.2018 № 393 "Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування. Наказ № 393 опубліковано в «Офіційному віснику України» 29.05.2018 № 41 (дата набрання чинності - 08.06.2018). Так, наказом №393 визначено форму заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (N 12-ЄСВ). Установлено, що якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та при цьому не перебуває на обліку у відповідному контролюючому органі, таким органом вживаються заходи щодо подання таким підрозділом документів для взяття на облік платником єдиного внеску і такий платник обліковується в контролюючому органі з ознакою "платник не подав заяви для взяття на облік". У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою N 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою N 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі. Для отримання нового повідомлення платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.

 

Страхове відшкодування за пошкоджене застраховане рухоме майно не оподатковується податком на доходи фізичних осіб

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається сума страхового відшкодування, отриманого за договором страхування від страховика – резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя у разі, якщо під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не перевищує розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати. Страховик – резидент, що нараховує (виплачує) страхові виплати, виконує функції податкового агента в частині повідомлення органа ДФС у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ за ознакою доходу «151». У разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо факт нанесення шкоди застрахованій особі документально не підтверджений, податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок на доходи фізичних осіб із суми страхової виплати за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

 

Для отримання пільги зі сплати земельного податку

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев доводить до відома громадян, що з  метою отримання пільг зі сплати земельного податку фізичним особам, які мають підстави для отримання таких пільг, слід подати заяву довільної форми про надання пільги та документи, які засвідчують  право на пільгу до контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки. Такими документами являються: - посвідчення особи з інвалідністю 1-шої або 2-гої групи; - пенсійне посвідчення (за віком); - посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують 3-ох і більше дітей віком до 18 років); - посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»; - посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України  від 22.10.93  №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 — 3 категорія). У разі якщо фізична особа, що має пільги по сплаті земельного податку, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Отже, якщо фізична особа має у власності кілька земельних ділянок одного виду, загальна площа яких перевищує граничні норми, то до 1 травня необхідно подати письмову заяву до ДФС про самостійне обрання ділянок для застосування пільги. У разі неподання фізичною особою такої заяви у поточному році будуть оподатковуватись усі земельні ділянки, що є в її власності. Якщо  заява буде подана після 1 травня, пільга почне застосовуватися до обраних земельних ділянок із наступного податкового року.

 

З 17 липня - нові коефіцієнти нормативної грошової оцінки землі

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що з 17.07.2018 набирає чинності наказ Мінагрополітики та продовольства України від 27.03.2018  №162, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.11.2016  №489. Порядком передбачено, що з 17.07.2018  для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 3,0. Таким чином, платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку з 17.07.2018, як це передбачено ст. 286 ПКУ.

 

Поради громадянам для уникнення проблем із транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України

1. Необхідно суворо дотримуватися встановлених законодавством строків тимчасового ввезення  транспортних засобів особистого користування (далі – ТЗОК) чи ввезення їх з метою транзиту. 2. Посилання громадян на те, що при ввезенні ТЗОК вони не заповнювали письмову митну декларацію, не звільняє від відповідальності, оскільки, відповідно до Митного кодексу, в Україні запроваджено двоканальну систему митного контролю і декларування шляхом вчинення дій. Коли громадянин обирає «зелений коридор» митного контролю, він автоматично декларує (шляхом вчинення дії), що не має товарів (ТЗОК), які підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України чи вивезення за межі України. Обрання «зеленого коридору» звільняє громадянина від подання письмової митної декларації, але не звільняє від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України. 3. Якщо громадянин особисто ввіз транспортний засіб в Україну, не слід використовувати його для будь-якої підприємницької діяльності, не слід передавати іншим особам у володіння, користування або розпорядження чи для розкомплектування. 4. Якщо громадянин особисто не ввозив в Україну транспортний засіб, зареєстрований відповідним органом іноземної держави, не можна приймати його у володіння, користування, розпорядження чи для розкомплектування і тим більше не слід використовувати такий транспортний засіб для підприємницької діяльності (використання автомобілів з іноземною реєстрацією як таксі є грубим порушенням законодавства). 5. Транспортні засоби, що були ввезені в Україну тимчасово чи транзитом, підлягають обов’язковому вивезенню з України чи поміщенню в інший митний режим. Такими режимами можуть бути: відмова на користь держави, знищення або руйнування чи оформлення для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Лише в останньому випадку громадянин стає належним власником транспортного засобу. 6. Неправильним є  твердження, що складання протоколу про порушення митних правил і сплата належного штрафу позбавляють громадянина обов’язку вивезти транспортний засіб із України. Як зазначалося вище, лише вивезенням транспортного засобу із України чи оформленням в інший митний режим завершуються митні режими тимчасового ввезення і транзиту.

 

Порядок реєстрації акцизних складів, на території яких провадиться діяльність з вироблення, оброблення, зберігання, одержання чи видачі пального

Податковим кодексом України встановлено, що акцизний склад – це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу. Податковим кодексом України не визначається порядок реєстрації акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, оскільки встановлено законодавчі умови, при наявності яких приміщення вважається акцизним складом. Водночас з 1 січня 2019 року акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами - лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, які зареєстровані Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється. Також особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального. Здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без їх реєстрації платниками акцизного податку тягне накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

 

Спрощенці першої і другої груп звільняються від сплати єдиного податку на період відпустки та лікарняного

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Це передбачено п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до органу фіскальної служби за заявою у довільній формі (пп.298.3.2 ст.298 ПКУ). Суми єдиного податку, сплачені за період відпустки або лікарняного, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні. Звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на період відпустки чи непрацездатності законодавством не передбачено.

 

Договір про добровільне страхування укладається протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви від громадянина

Громадяни України мають право укласти договір на добровільне страхування з тим, щоб в майбутньому отримувати пенсійні виплати відповідно до сплачених сум єдиного внеску, - звертають увагу в ГУ ДФС у Волинській області. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви, укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, наведеного у додатку 4 до  Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої  наказом Мінфіну від 20.01.15 №449, із змінами та доповненнями (далі -  Інструкція). Добровільна сплата єдиного внеску та порядок укладення договорів про добровільну участь передбачена розділом V цієї Інструкції. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 5 пункту 1 розділу II  (особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування)цієї Інструкції: 1) платники, зазначені у підпункті 5 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, обчислюють єдиний внесок відповідно до пункту 9 розділу III цієї Інструкції. При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого, виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленого на дату укладення договору; 2) зазначені платники сплачують єдиний внесок щомісяця в розмірі, установленому в договорі про добровільну участь, до 20 числа місяця, що настає за місяцем, за який він сплачується (крім осіб, які здійснюють одноразову сплату); 3) платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є: члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності); особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними підпунктами 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, та не належать до платників єдиного внеску, визначених підпунктами 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - виключно на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 4) особи, зазначені в абзацах другому та третьому підпункту 3 пункту 1 цього розділу, подають до органів доходів і зборів за місцем проживання: заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за формою згідно з додатком 3 до цієї Інструкції; копію трудової книжки (за наявності); копію документа, що посвідчує особу; 5) особи, зазначені в абзаці третьому підпункту 3 пункту 1 цього розділу, надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві.  З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, наведеного у додатку 4 до цієї Інструкції. Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання: 1) у разі бажання особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і отримання від неї заяви про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування після перевірки викладених у заяві відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за формою, наведеною в додатку 5 до цієї Інструкції; 2) орган доходів і зборів відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування або договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі, якщо особа: підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; не відповідає вимогам, визначеним в абзацах другому та третьому підпункту 3 пункту 1 цього розділу; надала неповні або недостовірні відомості; раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови; бажає укласти договір на строк менше одного року (крім договорів одноразової сплати). В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається; 3) сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звіту; 4) участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян України, які працюють на розташованих за межами України підприємствах, в установах, організаціях (у тому числі міжнародних), може здійснюватися відповідно до договорів про добровільну участь, укладених органом доходів і зборів з такими підприємствами, установами, організаціями. У договорі про добровільну участь або про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування зазначаються: назва документа; відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку (номер посвідчення застрахованої особи (починаючи з 01 січня 2017 року); прізвище, ім'я та по батькові особи, за яку сплачується єдиний внесок, дата народження; стать; громадянство; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта)); строк дії договору; порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися; умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до Закону; умови розірвання договору; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; порядок обліку платежів у органах доходів і зборів; дата набрання чинності договором.

 

У випадку втрати оригіналів звітності суб’єкт господарювання може отримати їх копії в органах державної фіскальної служби

Суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати, - інформує ГУ ДФС у Волинській області. Відповідно до ст.7 Закону України від 13.01.2011 №2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Розпорядники інформації, визначені частиною першою ст.13 Закону №2939, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Згідно ст. 10 Закону №2939 кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

 

У разі звільнення працівника протягом місяця, ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев  нагадує, що відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄCВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

 

Новації у веденні касових операцій

Перший заступник начальника Центральної ОЛДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран повідомляє, що 01.06.2018 набула чинності  постанова Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 54). Зокрема, змінами, внесеними Постановою № 54 передбачено, що суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018року (включно) використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за  № 40/10320 (зі змінами).  Також Постановою № 54 встановлено, що суб’єктам господарювання  до 30 червня 2018 року (включно):  1) необхідно розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки у касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;  2) можливо користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.  Постановою № 54 приведені до норм законодавства особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання,  встановлено випадки використання книги обліку розрахункових операцій. Постановою № 54 уточнено порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50 000 грн. фізичних осіб з суб’єктами господарювання. Норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148  Постановою № 54 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.

 

З 1 липня 2018 року змінюються соціальні стандарти

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що Законом України від 7 грудня 2017 року №2246 «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення та розмір мінімальної заробітної плати. Ці показники впливають на розміри соціальних виплат, мінімальних пенсій, а також податкових соціальних пільг. З 1 липня 2018 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць: з 1 липня − 1777 грн., 1 грудня − 1853 гривень.  Для основних соціальних і демографічних груп населення встановлюються такі показники: - для дітей віком до 6 років: з 1 липня −1559 грн.; з 1 грудня − 1626 грн.; - для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня − 1944 грн.; з 1 грудня −2027 грн.; - для працездатних осіб: з 1 липня – 1841 грн.; з 1 грудня − 1921 грн.; - для осіб, які втратили працездатність: з 1 липня − 1435 грн.; з 1 грудня − 1497 гривень. Мінімальна заробітна плата, з початку 2018 року, складає у місячному розмірі – 3723 грн., у погодинному розмірі − 22,41 гривень. Станом на 1 липня 2018 року мінімальна заробітна плата не змінюється. Звертаємо увагу, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

 

Про нюанси ведення обліку доходів у підприємців – єдинників

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом обліку отриманих доходів, - інформує Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Записи у Книзі доходів проводяться за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, також ведуть облік доходів та витрат. Зазначені платники ведуть записи у Книзі доходів та витрат за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесені витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо. Платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник (бланк) книги на реєстрацію. Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку. Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом Міністерством фінансів України від 19.06.2015 № 579.

 

Набирають чинності зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

З 08.06.2018 набирає чинності  наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950 (далі – Наказ). Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та встановлено, що: платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах; взяття на облік таких осіб здійснюється не пізніше робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви. Наказом визначається форма заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма № 12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства. Заява за формою № 12-ЄСВ подається членом фермерського господарства до контролюючого органу за його місцем проживання та окрім члена фермерського господарства підписується Головою фермерського господарства, членом якого він є. Також Наказом визначаються процедури заміни повідомлення про взяття на облік платників єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі. Контролюючий орган видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення протягом двох робочих днів після отримання від платника заяви із зазначенням причин заміни та старого повідомлення. У такому ж порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

 

Використовуєте нерухоме майно з метою одержання доходу – пільги з податку на нерухомість не застосовуються!

Керівник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев  нагадує, що пп. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості –– на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ). Крім цього, пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

 

Туристичний збір: подання податкової декларації податковим агентом

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області  звертає увагу платників туристичного збору, що відповідно до пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами: а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами; б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ). Податкова декларація з туристичного збору (далі – Декларація) подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, Декларація подається податковим агентом до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації. Якщо податковий агент має відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі), то за умови покладення на нього податковим агентом обов’язку зі сплати податків та зборів, такий підрозділ повинен стати на податковий облік в контролюючому органі за місцем здійснення діяльності та самостійно подати Декларацію до цього контролюючого органу.

 

Коли юридична особа – «спрощенець» не звітує за землю?

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран інформує, що відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку (далі – податок) щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. Водночас особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ). Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). Отже, юридичним особам  – платникам єдиного податку за земельні ділянки, належні їм на правах власності або постійного користування, що використовуються ними для провадження господарської діяльності, не потрібно подавати до контролюючих органів податкову декларацію з плати за землю.

 

Лікування та медичне обслуговування за рахунок роботодавця не оподатковується податком на доходи фізичних осіб

До загального оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок його роботодавця. Зазначені норми застосовуються роботодавцем фізичної особи лише за наявності відповідних документів, які підтверджують факт проведення такого лікування та медобслуговування. Для підтвердження фактично понесених витрат, пов’язаних з лікуванням та медичним обслуговуванням, надаються договори, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача), платіжні та розрахункові документи тощо. Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу.

 

Зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що 01.06.2018 року набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 24 травня 2018 року №54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» , якою внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148. Постановою №54 врегульовуються наступні питання: -  для  суб’єктів господарювання передбачений перехідний адаптаційний період (до 30 червня 2018 року включно), протягом якого суб’єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Постановою №148; - суб’єкти господарювання(до 30 червня 2018 року включно)  мають розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій. Протягом цього періоду суб’єкти господарювання можуть користуватися лімітами каси раніше розрахованими, установленими та затвердженими. Також враховуються особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання та уточнюється порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50 000 грн. фізичних осіб з суб’єктами господарювання. Норми Постанови №148 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів

 

Перелік документів, які повинні знаходитись на місці здійснення торгівельної діяльності у фізичної особи - підприємця

Фізичні особи – підприємці повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів: виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; реєстраційне посвідчення на реєстратор розрахункових операцій (або його копія);  остання довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій (або її копія); книги обліку розрахункових операцій (остання використана та поточна); документ, підтверджуючий право власності (оренди/суборенди) місця здійснення торгівельної діяльності; книга обліку доходів та витрат (книга обліку доходів); ліцензія (у випадках, встановлених нормами чинного законодавства); свідоцтво платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ); документ, що посвідчує особу, яка здійснює торгівельну діяльність; трудові угоди з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

 

Доходи, які необхідно оподатковувати

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу підприємців на загальній системі оподаткування щодо формування доходів. Так, відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме: - виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку); - виручка в натуральній (не грошовій формі); - суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

 

Право на податковий кредит при двох способах обліку податкових зобов’язань

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. п.14.1.266 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) касовий метод – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг). Тобто якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом. За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст.187 ПКУ, право на податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст.198 ПКУ. Таким чином, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

 

Старовинні предмети Скіфського періоду залишились в України

Напередодні на митному посту «Харків-пасажирський» харківські митники виявили 47 різноманітних предметів старовини. Під час проведення митного контролю потягу «Кривий Ріг-Дніпро-Москва», який здійснювався за участю представників УСБУ у Харківській області та слідчого відділу УСБУ у Дніпропетровській області, один з пасажирів, громадянин України, заявив, що у своєму багажі та при собі заборонених предметів не переміщує. Але, в ході подальшого огляду особистих речей чоловіка, були виявлені предмети старовини: 15 металевих наконечників до стріл, 27 монет Ольвії, а також скіфську металеву сокиру, наконечники до списів, металеві голки та обручки, які він приховав від митного контролю.  Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Додатково буде проведено експертизу.

 

У разі звільнення працівника протягом місяця, ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран  нагадує, що відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄCВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.  У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

 

З 1 липня зразок акцизної марки на тютюнові вироби зміниться: наслідки для виробників та продавців

 Постановою від 04.04.2018 р. №257 затвердив нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок). Марки акцизного податку нового зразка запроваджуються з 1 липня 2018 року! Щодо залишків невикористаних акцизних марок старого зразка, у ІПК від 29.05.2018 р. №2360/6/99-99-12-01-03-15/ІПК податківці роз'яснюють:1) у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання;2) марковані марками старого зразка алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання;3) тютюнові вироби (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок), марковані марками попереднього зразка допускаються до митного оформлення та перебуватимуть в обігу до їх повної реалізації. Отже, закуплені до 1 липня 2018 р. суб’єктом господарювання марки попереднього зразка застосовуються у виробництві до їх повного використання (для маркування сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).

 

Уряд ухвалив рішення щодо впровадження «єдиного вікна» на кордоні для спрощення митних процедур. Впровадження процедури "єдиного вікна" на кордоні передбачає: швидкий та ефективний електронний обмін документами між різними органами державної влади,зменшення кількості контролюючих органів на кордоні,спрощення проходження або повне скасування низки контрольно-дозвільних процедур, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю. На сьогодні Митним кодексом України передбачено, що документи, визначені ним необхідними для митного оформлення товарів, подаються до митниці в електронній формі із застосуванням засобів електронного цифрового  підпису. Законопроектом Мінекономрозвитку, своєю чергою, пропонується: всі дозвільні та супроводжуючі документи у сфері зовнішньоекономічної діяльності оформлювати в електронній формі з відображенням у "єдиному вікні" на сайті Державної фіскальної служби, встановити вичерпний перелік випадків, коли ці документи можуть подаватися в паперовому вигляді (якщо такий формат установлено міжнародними договорами України або вимогами країни ввезення товарів; у випадку тимчасової перерви в роботі системи інформаційного обміну; при здійсненні декларування товарів у порядку, встановленому для громадян та при переміщенні товарів через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях). Законодавством України також передбачено, що експорт, імпорт або транзит через територію України окремих видів товарів здійснюється при наявності відповідної ліцензії, дозволу, сертифікату. Вказані документи на даний час переважно видаються у паперовому вигляді. Мінекономрозвитку пропонує всі дозвільні та супроводжуючі документи у сфері зовнішньоекономічної діяльності оформлювати в електронній формі з відображенням у “єдиному вікні” на сайті Державної фіскальної служби та на сайті органу влади, що їх видав. Передбачено, що ухвалення проекту Закону сприятиме міжнародній торгівлі та поліпшенню інвестиційної привабливості країни. Впровадження “єдиного вікна” на кордоні є також і одним з міжнародно-правових зобов’язань України у рамках Світової організації торгівлі (СОТ).

 

До уваги громадян! Повідомляйте про можливі корупційні правопорушення з боку працівників фіскальної чи митної служби

Керівник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу громадян, з метою упередження проявів корупції, в Державній фіскальній службі України діє інтерактивний антикорупційний сервіс «Пульс». На телефон якого 0-800-501-007 (напрямок 4)  -  можна  цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників відомства. Не будьте байдужими, проявляйте громадську свідомість та відразу повідомляйте про будь-які антикорупційні прояви, з якими ви зіткнулися.  Разом здолаймо корупцію! Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачі), перебувають під захистом держави, право на захист у особи виникає у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою. Викривач – це не статус, і не соціальне положення; викривачем не призначають і не видають відповідного посвідчення, він не має ніяких пільг. Проте це та особа, яка може своїми діями чинити опір корупції та позитивно впливати на зменшення рівня корупції в нашій державі. Згідно із статтею 53 Закону України «Про запобігання корупції» викривач – це особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону іншою особою. Отже, однією із умов викриття порушення є впевненість у тому, що інформація про корупцію достовірна. Викривачі перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Певний імунітет також має викривач, який є працівником відповідної установи. Так, він або член його сім’ї не може бути звільнений чи примушений до звільнення, не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності чи підданий з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу, у тому числі і загрозі таких заходів, наприклад переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо у зв’язку з повідомленням ним порушення вимог Закону іншою особою. Закон встановлює, що інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом.

 

Понад 17,5 тисяч адміністративних послуг надано ЦОП Центральної ОДПІ м. Харкова

За період січень - березень 2018 року Центрами обслуговування платників Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було надано понад 17,5 тисяч адміністративних послуг. Протягом цьго терміну громадяни найчастіше, звертались за отриманням реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Саме цю послугу за І квартал поточного року отримали 5666 платників. Зокрема, за березень місяць вона склала 1707. Не менш актуальною була і послуга з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, за якою звернулось 3498 платників. З реєстрації платника єдиного податку було надано ЦОП Центральної ОДПІ 2427 послуг. Саме вищезазначені послуги уже традиційно є найбільш популярними серед громадян та бізнесу і надаються в органах Державної фіскальної служби безкоштовно. Повний перелік адміністративних послуг, які надаються Центрами обслуговування платників Центральної ОДПІ м. Харкова можна переглянути на інформаційних стендах приміщення ЦОП інспекції, а також на офіційному порталі ГУ ДФС у Харківській області за адресою: http://www.kh.sfs.gov.ua  Також, фахівці Центральної ОДПІ звертають увагу платників, що добігає кінця «Кампанія декларування 2018» і кожен, хто ще не виконав свій конституційний обов’язок, повинен не зволікати та задекларувати свої доходи до 1 травня 2018 року.

 

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області