Разместить рекламу  

Центральна ОДПІ м. Харкова інформує (01.06.2018)

Читайте у даному випуску:

  • Якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку
  • ФОП – «загальносистемник» при продажу власної продукції зобов’язаний застосовувати РРО
  • Внесено зміни до правил роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами
  • Про термін подання розрахунку та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших живих ресурсів
  • Нюанси надання приміщення в оренду підприємцями-єдинниками
  • Відповідальність за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб за поданою річною декларацією про майновий стан і доходи
  • Відображення доходу, нарахованого у негрошовій формі, у податковому розрахунку за ф. 1ДФ
  • Надбавки до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб
  • Внесення нових місць здійснення діяльності до Реєстру платників єдиного податку
  • Для переходу на спрощену систему оподаткування необхідно подати заяву до 15 червня
  • Суб’єкти господарювання мають право відкривати рахунки для ведення господарської діяльності у будь-яких банках України
  • Платники податку на нерухоме майно мають право провести звірку у контролюючих органах
  • Строки проведення фактичної перевірки
  • Громадяни та платники податків мають право направляти письмові звернення контролюючим органам
  • Порядок виправлення помилок страхувальником у звіті по єдиному внеску
  • ФОП, який припиняє підприємницьку діяльність, повинен закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах
  • З метою отримання податкової знижки декларацію про майновий стан і доходи можна подати до 31 грудня
  • Підстави припинення дії договору про визнання електронних документів та ЕЦП
  • Внесено зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску  

Якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку

Якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з оформленням відповідного розрахункового документа, але у випадку використання банківської платіжної картки без видачі готівкових коштів, тобто на розрахунковий рахунок покупця, відкритого у банку. Відповідно до п.1 та п.2 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Згідно із ст.2 Закону розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 із змінами та доповненнями, передбачено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

 

ФОП – «загальносистемник» при продажу власної продукції зобов’язаний застосовувати РРО

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань нагадує, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі –  РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК). РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Відповідно до п. 39 розд. IV «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, фізичні особи – підприємці  (далі – ФОП) касової книги не ведуть. Враховуючи вищевикладене, ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування при реалізації продукції власного виробництва, зобов’язані застосовувати РРО.

 

Внесено зміни до правил роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 353 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 353) внесено зміни до:  - Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854; - Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442; - Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506. Змінами, внесеними Постановою № 353, вищевказані законодавчі акти приведено у відповідність до вимог Закону України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями». Відтепер відмінено обов’язкове використання суб’єктами господарювання печаток і їм надано можливість використання підпису як основного способу засвідчення супровідних документів на продукцію.

 

Про термін подання розрахунку та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших живих ресурсів

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області доводить до відома платників, що ДФС України листом від 23.05.2018 № 2377//99-99-12-03- 04-17 «Про термін подання розрахунку та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших живих ресурсів» повідомила наступне. Статтею 18 Закону України від 13.12.2001 № 2894-ІІІ «Про тваринний світ» зі змінами встановлено, що за спеціальне використання об’єктів тваринного світу (в тому числі рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин) справляється плата у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок справляння збору (плати) за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 449 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розмірів збору за спеціальне використання». Порядок обчислення та внесення плати визначено Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Інструкція), затвердженою спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінбезпеки та ДПА України від 24.12.1999 № 167/156/300/650, зареєстрованим у Мін’юсті 14.01.2000 за № 17/4238. На підставі п. 2.2 Інструкції користувач зобов’язаний вести облік вилучених водних живих ресурсів наростаючим підсумком з початку року та щокварталу складати в двох примірниках розрахунок. Один примірник розрахунку подається контролюючому органу за місцем реєстрації користувача як суб’єкта господарської діяльності, другий – органу рибохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Згідно з п. 2.6 Інструкції платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів вносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

 

Нюанси надання приміщення в оренду підприємцями-єдинниками

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев роз’яснив чи має право фізична особа-підприємець – платник єдиного податку другої групи надавати приміщення в оренду фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; - обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. Поняття «населення» у розумінні пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не є специфічним, а використовується у загальному значенні. Населення – це сукупність людей, які перебувають у межах даної держави і підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни даної держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством (Український юридичний термінологічний словник, термінологічний словник «Ліга-Закон»). Крім того, п. 291.7 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів побутових послуг населенню, які надаються платниками єдиного податку першої та другої груп. Самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (пп. 14.1.226 п 14.1 ст. 14 ПКУ). Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності застосовується виключно юридичними або фізичними особами-підприємцями. Застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, ПКУ не передбачено. Таким чином, оскільки фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не є платником єдиного податку та/або населенням у розумінні пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, фізична особа-підприємець-платник єдиного податку другої групи не має права надавати в оренду приміщення фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

 

Відповідальність за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб за поданою річною декларацією про майновий стан і доходи

Громадяни, які у 2017 році отримували оподатковувані податком на доходи фізичних осіб доходи, зокрема, спадщину чи подарунок, що оподатковуються податком на доходи фізичних осіб; доходи від неподаткових агентів, зокрема, від надання в оренду житла, іноземний дохід, чи отримували дохід від надання послуг з ремонту житла, від організації і проведення розважальних заходів, доходи від репетиторської діяльності та інші повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи. Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня 2018 року. Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом визначених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня. Зазначена норма передбачена п. 126.1 ст. 126, п.п. 129.1.3 ст. 129, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України.

 

Відображення доходу, нарахованого у негрошовій формі, у податковому розрахунку за ф. 1ДФ

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (для ставки податку 18% – коефіцієнт 1,21951). У графі 3а "Сума нарахованого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння). У графі 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. Оскільки зазначений коефіцієнт при нарахуванні доходів у негрошовій формі застосовується для визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, то у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах 3а "Сума нарахованого доходу" та 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнту. Зазначена норма передбачена п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, п.п. 3.2, п.п. 3.3 розд. ІІІ "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

 

Надбавки до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб

Підприємства самостійно встановлюють надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно з законом. База оподаткування податком на доходи фізичних осіб включає доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Отже, доплати (надбавки) до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи, у розмірах, передбачених трудовим або колективним договором, включаються до складу заробітної плати та оподатковуються у її складі податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.48 ст. 14 , п. 164.2.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, п. 1 постанови КМУ від 31.03.1999 № 490 "Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер".

 

Внесення нових місць здійснення діяльності до Реєстру платників єдиного податку

До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, місце провадження господарської діяльності. Платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну місця провадження господарської діяльності. У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни. У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни. У разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності. Також, у разі виявлення під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених гл. 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розд. XIV Податкового кодексу, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Зазначена норма передбачена п.п. 3 п. 299.7 ст. 297; п.п. 298.3.1, п.п. 7 п.п. 298.2.3 ст. 298; п. 298.5, п. 298.6 ст. 298; п. 299.7, п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.

 

Для переходу на спрощену систему оподаткування необхідно подати заяву до 15 червня

Відповідно до Податкового кодексу України перехід на спрощену систему оподаткування  суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може здійснити один раз протягом календарного року, нагадують в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області. Перехід на спрощену систему оподаткування здійснюється шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Граничним терміном подання заяви для  переходу на спрощену систему оподаткування з IІI кварталу 2018 року є 15 червня 2018 року. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені для відповідних груп платників єдиного податку (п.291.4 ст.291 Кодексу).

 

Суб’єкти господарювання мають право відкривати рахунки для ведення господарської діяльності у будь-яких банках України

Відповідно до п. 2 ст. 1087 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. Згідно з п. 35.2 ст. 35 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб – підприємців відповідно до ст. 1087 ЦКУ встановлюються Національним банком України (п. 3 ст. 1087 ЦКУ). Водночас абзацом четвертим п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, визначено, що безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Зазначені розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді; Порядок відкриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними визначаються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 492). Згідно з абзацами першим та другим п. 1.8 Інструкції № 492 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу – вкладні (депозитні) рахунки, за договором рахунку умовного зберігання (ескроу) – рахунки умовного зберігання (ескроу). Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Рахунок умовного зберігання (ескроу) – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зарахування на рахунок коштів та перерахування їх / видачі коштів готівкою у випадках, передбачених законодавством України, особі (особам), зазначеній (зазначеним) клієнтом (бенефіціару або бенефіціарам), або повернення таких коштів клієнту за настання підстав, передбачених договором (абзац одинадцятий п. 1.8 Інструкції № 492). Основи правового регулювання договірних відносин у сфері функціонування банківських рахунків викладено у главі 72 ЦКУ. Отже, суб’єкти господарювання мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будь-яких банках України відповідно до власного вибору. Поточний рахунок відкривається підприємствам усіх видів і форм власності, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам – підприємцям для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства. Юридична особа для ведення господарської діяльності може здійснювати розрахунки як в безготівковій формі так і готівкою. Якщо фізична особа – підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не планує працювати з іншими підприємствами (зазвичай розрахунки між підприємствами здійснюються у безготівковій формі) та отримувати оплату за товари та послуги від покупців через банк, то такий підприємець може здійснювати підприємницьку діяльність, не відкриваючи рахунка в банку. При цьому, сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.

 

Платники податку на нерухоме майно мають право провести звірку у контролюючих органах

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до Центру обслуговування платників податкової інспекції за місцем проживання для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим. Як відомо, платники – фізичні особи у 2018 році сплачуватимуть податок за житлову та нежитлову нерухомість за 2017  рік за ставками, які застосовувались при розрахунку податку минулого року. До 1 липня 2018 року за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) буде направлено податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку з зазначенням відповідних платіжних реквізитів. Термін сплати податку – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 

Строки проведення фактичної перевірки

Порядок проведення фактичної перевірки визначено ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Відповідно до п. 82.3 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб. Підставами для подовження строку перевірки є: заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки) (п.п. 82.3.1 п. 82.3 ст. 82 ПКУ); змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів (п.п. 82.3.2 п. 82.3 ст. 82 ПКУ).

 

Громадяни та платники податків мають право направляти письмові звернення контролюючим органам

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Порядок практичної реалізації цього права громадянами України регулюється Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393). Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ст. 1 Закону № 393). Оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюються відповідно до вимог Закону № 393 та Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271 (далі – Порядок № 271). Згідно зі ст. 3 Закону № 393 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін (ст. 6 Закону № 393). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) (частина шоста ст. 5 Закону № 393). Звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 5 Закону № 393 (абзац перший п. 5 розд. ІІ Порядку № 271). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (частина сьома ст. 5 Закону № 393). Абзацами третім та четвертим п. 5 розд. ІІ Порядку № 271 визначено, що електронне звернення, надіслане без використання електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати. Інформація про електронні поштові адреси розміщується на відповідних веб-сторінках офіційного веб-порталу ДФС у мережі Інтернет. Забороняється відмова у прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення (п. 6 розд. І Порядку № 271). Звернення, оформлене без дотримання вимог ст. 5 Закону № 393, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону № 393 (п. 12 розд. ІІ Порядку № 271). Не підлягають розгляду наступні звернення: анонімні звернення, крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» (п. 16 розд. ІІ Порядку № 271); повторні звернення від одного й того самого громадянина з одного й того самого питання, якщо перше вирішено по суті, а також скарги, подані з порушенням строків, передбачених ст. 17 Закону № 393, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними (п. 19 розд. ІІ Порядку № 271). Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, відповідно до ст. 7 Закону № 393, таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДФС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (п. 8 розд. ІV Порядку № 271). Отже, оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюється відповідно до вимог Закону № 393. Звернення адресується контролюючому органу, його посадовим особам у разі, коли вирішення порушених у зверненні питань належить до їх компетенції. У зверненні мають бути вказані прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина (назва, код ЄДРПОУ, місцезнаходження суб’єкта господарювання), викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції тощо. Письмове звернення повинно бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

 

Порядок виправлення помилок страхувальником у звіті по єдиному внеску

Виправлення страхувальником помилок у звіті по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) у разі самостійного виявлення недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435). Так, п. 2 розд. V Порядку № 435 визначено, що у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю зі статусом «скасовуючи» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю зі статусом «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» додатка 4 до Порядку № 435 повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо. Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до Порядку № 435. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв’язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається. Згідно з абзацом першим п. 4 розд. V до Порядку № 435 якщо в таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 до Порядку № 435 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи з тих, що передбачені п. 8 розд. IV Порядку № 435 (укладення або розірвання трудового договору із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце; надання особі відпустки по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку тощо), він подає Звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) з позначкою «додаткова» та таблицю 5 зі статусом «додаткова», яка містить дані на цю застраховану особу. Звіт з позначкою «додаткова» не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до цього Порядку. Аналогічно подається таблиця 7 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» додатка 4 до Порядку № 435 (абзац другий п. 4 розд. V Порядку № 435). Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 435, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу (абзац третій п. 2 розд. V Порядку № 435.) У разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусами «скасовуюча» та «додаткова», вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих Звіти) (п. 6 розд V Порядку № 435).

 

ФОП, який припиняє підприємницьку діяльність, повинен закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах

Порядок обліку платників податків і зборів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462).   Відповідно до п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку, підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.  Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою № 6-ОПП.   Дані про зняття з обліку фізичної особи - підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.  При цьому, фізична особа повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).  Якщо після припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі - п.п. 7 п. 11.18 розд. XI Порядку.

 

З метою отримання податкової знижки декларацію про майновий стан і доходи можна подати до 31 грудня

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначено п.166.3 ПКУ: частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу сума коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року; сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення; сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення: сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік; оплата вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита; сума коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива; сума витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту.

 

Підстави припинення дії договору про визнання електронних документів та ЕЦП

Згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок), дія договору про визнання електронних документів (далі – Договір) та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється за наявності однієї з таких підстав:  - отримання інформації від акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;  - отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) про зміну керівника;  - отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;  - наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;  - наявність у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору) (керівника) у зв’язку зі смертю.  Також дія Договору та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору. Порядком визначено, що заява про припинення дії договору про визнання електронних документів за формою згідно з додатком 3 до Порядку подається до контролюючого органу безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником. Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства. Слід зазначити, що відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами договір про визнання електронних документів та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису вважається припиненим у день настання однієї з вищезазначених подій.

 

Внесено зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 29.03.2018 №393 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» внесено зміни до: - форми Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма №12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства; - процедури обліку платників єдиного внеску у частині заміни повідомлення про взяття на облік платників єдиного внеску (форма №2-ЄСВ), на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»; - особливостей обліку відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій, включених до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, місцезнаходження контролюючого органу, у якому платник єдиного внеску перебуває на обліку, тощо) повідомлення за формою №2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі. Для отримання нового повідомлення платник єдиного внеску повинен подати до контролюючого органу заяву, із зазначенням причин заміни, та попереднє повідомлення. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення направляє платнику податків нове повідомлення. У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого. Наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 №393 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» набуває чинності з 8 червня 2018 року.

 

До уваги платників податку на додану вартість! З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються за новими формами

У зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 „Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами. Водночас наголошуємо, що відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали  квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).

 

Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку можна подати через Електронний кабінет

Відповідно до вимог Податкового кодексу України платник єдиного податку може безоплатно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку подається в довільній формі, на підставі якого видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку. Слід зазначити, що меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного органу ДФС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДФС; орган ДФС, до якого відправляється лист; тип документа; тематика звернення; короткий зміст листа; сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ). Зберегти проект листа можна натиснувши кнопку «Зберегти чернетку», підписати та надіслати до органу ДФС – натиснувши кнопку «Підписати і надіслати». Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДФС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДФС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету. Відповіді на запити та квитанції щодо обробки заяв і запитів платник може переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.  Крім того, в меню «Заяви, запити для отримання інформації» платник також має можливість створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного органу ДФС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.  Вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний веб-портал ДФС. Отже, фізична особа - підприємець – платник єдиного податку через меню «Листування з ДФС» або «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету має право завантажити лист до органу ДФС, зокрема запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку у довільній формі, підписати електронним цифровим підписом та надіслати.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦЕДАВЦІВ ЗА НЕДОТРИМАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА СТОСОВНО УКЛАДАННЯ ТУДОВОГО ДОГОВОРУ ТА ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН З ПРАЦІВНИКАМИ

Відповідно до п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ). Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.176.2 ст.176 ПКУ). Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.110.1 ст.110 ПКУ). У разі виявлення під час перевірки фактів не дотримання працедавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якщо ці дії призвели до порушення таким працедавцем правил нарахування, утримання та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, до такого працедавця застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.123 ПКУ. Так, коли сума податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб при перевірці визначається конторлюючим органом, на таку особу накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання. У разі порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, до таких працедавців (податкових агентів) застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.119 ПКУ. Згідно з ст.163 прим.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім цього, статтею 212 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ) встановлена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування.

 

ФОП, яка є пенсіонером за віком та отримує пенсію згідно законодавства іншої країни, від сплати єдиного соціального внеску не звільняється

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями  платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є ФОП, у тому числі ФОП - платники ЄП.  Частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що ФОП, у тому числі ФОП - платники ЄП, звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Отже, ФО звільняється від сплати ЄВ, якщо вона отримує пенсію за віком або є особою з інвалідністю, або досягла віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Водночас не звільняється від сплати ЄВ ФОП, яка є пенсіонером за віком та отримує пенсію згідно законодавства іншої країни, тому нараховує і сплачує ЄВ на загальних підставах.

 

Коригування на зменшення: до кого буде застосовано штраф при порушенні граничних термінів реєстрації

Пунктом 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. 192 та ст. 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації. При цьому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема, отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Враховуючи викладене, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ст. 120 прим.1 ПКУ, до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації.

 

Про сплату земельного податку громадянами

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, та якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

 

Особливості ведення обліку доходів у підприємців – єдинників

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат. Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо. Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді. Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку. Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом Міністерством фінансівУкраїни від 19.06.2015 № 579.

 

Не є об’єктом оподаткування військовим збором разова нецільова матеріальна допомога, яка надається роботодавцем працівникам

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2018 році не перевищує – 2470,00 грн. (у 2017 році – 2240,00 грн., у 2016 – 1930,00 грн.), а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах. Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ. У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується, з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПКУ. Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2018 році – 2470,00 грн., у 2017 році – 2240,00 грн., у 2016 році – 1930,00 грн.). При цьому, якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

 

Про анулювання (прощення) боргу кредитор зобов'язаний повідомити платника податку

Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Умовою покладання на боржника обов'язку щодо сплати податку із доходу, отриманого в результаті анулювання (прощення) боргу, є включення кредитором суми такого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та повідомлення кредитором боржника про анульований (прощений) борг одним з трьох способів: а) направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення; б) укладення відповідного договору; в) надання повідомлення боржнику під підпис особисто. При цьому Кодексом не встановлено обмежень щодо строків, в які кредитор повинен повідомити боржника про анулювання (прощення) боргу.

 

Під час відпустки платники єдиного податку I та II груп не звільняються від сплати єдиного соціального внеску

Відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця, звертає увагу платників начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев. Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.  Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі.  З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного. Оскільки, платники єдиного податку є ще й платниками єдиного соціального внеску, варто пам’ятати, чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби.  Отже, єдиний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати.  

 

Про нового працівника необхідно повідомити фіскальну службу до початку його роботи

Відповідно до Порядку повідомлення  Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою КМУ від 17.06.15 р. № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається фізичною особою-підприємцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом із копією в електронній формі;на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більш ніж із п’ятьма особами. Інформація, що міститься в повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08.07.10 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 

 

До уваги представників сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад!

Відповідно до ст.12 Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, (далі за текстом - Кодекс) сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них. Крім того, орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Звертаємо Вашу увагу, що платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов'язань використовують зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті ДФС України. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, виявлення розбіжностей між даними офіційного веб-сайту та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів, наголошує перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран.Інформацію про встановлення розмірів земельного податку та податку на майно, відмінне від земельної ділянки просимо надати за формою встановленою Постановою КМУ «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 24.05.2017 № 483.

 

Про термін подання розрахунку та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших живих ресурсів

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області доводить до відома платників, що ДФС України листом від 23.05.2018 № 2377//99-99-12-03- 04-17 «Про термін подання розрахунку та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших живих ресурсів» повідомила наступне. Статтею 18 Закону України від 13.12.2001 № 2894-ІІІ «Про тваринний світ» зі змінами встановлено, що за спеціальне використання об’єктів тваринного світу (в тому числі рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин) справляється плата у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок справляння збору (плати) за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 449 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розмірів збору за спеціальне використання». Порядок обчислення та внесення плати визначено Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Інструкція), затвердженою спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінбезпеки та ДПА України від 24.12.1999 № 167/156/300/650, зареєстрованим у Мін’юсті 14.01.2000 за № 17/4238. На підставі п. 2.2 Інструкції користувач зобов’язаний вести облік вилучених водних живих ресурсів наростаючим підсумком з початку року та щокварталу складати в двох примірниках розрахунок. Один примірник розрахунку подається контролюючому органу за місцем реєстрації користувача як суб’єкта господарської діяльності, другий – органу рибохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Згідно з п. 2.6 Інструкції платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів вносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

 

Які особливості митного оформлення транспорту, який переміщуються через митний кордон?

На сьогодні митне оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України (у тому числі й автомобілів з литовською реєстрацією) здійснюється відповідно до норм Митного кодексу України. Цим документом визначено порядок та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України (у тому числі тих, що ввозяться тимчасово чи з метою транзиту), їх митного контролю та митного оформлення, - повідомляє ДФС на своєму офіційному сайті. При тимчасовому ввезенні товарів і транспортних засобів застосовується також Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік), до якої Україна приєдналась відповідно до Закону від 24.03.2004 р. №1661-ІV і яка набула чинності з 22.09.2004 р. І посадові особи митниць ДФС, і громадяни мають дотримуватися вимог українського законодавства з питань державної митної справи. Зауважимо, що наразі Міністерством закордонних справ України не запроваджено нових правил ввезення в Україну автомобілів з литовською реєстрацією. Інформація, яка була викладена в листі МЗС «Щодо контролю за ввезенням в Україну автомобілів з литовською реєстрацією», лише стимулює до правильного застосування законодавства, упереджує громадян від порушення законодавства, адже ст. 68 Конституції України встановлено обов’язок кожного неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободу, честь і гідність інших людей. Також начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу на таке: 1) ст. 1 Конвенції та п. 35 ст. 4 МКУ встановлено, що поняття «особа» означає як юридичну, так і фізичну особу; 2) відповідно до ст. 4 МКУ: декларант – особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування; уповноважена особа (представник) – особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта. Загальні поняття про декларанта надані ст. 265 МКУ, якою, у тому числі, встановлено, що: декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями. 3) обов’язки декларанта (уповноваженої ним особи) щодо декларування товарів, а також повноваження органів доходів і зборів щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення чітко визначені МКУ. При цьому ст. 257 МКУ визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Згідно зі ст. 369 МКУ особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.

 

Змінено строки переробки товарів на митній території України

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що 26.05.2018 набрав чинності Закон України від 13.03.2018 № 2321-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо збереження та розвитку вітчизняної суднобудівної промисловості» (далі – Закон № 2321), яким внесено зміни до Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 зі змінами  і доповненнями (далі – МКУ), а саме: - у частині четвертій ст. 149 МКУ слова «але не більше ніж на один рік» замінинено словами та цифрами «але не більше ніж на строк, передбачений статтею 151 цього Кодексу»; - частину другу ст. 151 МКУ доповнено словами та цифрами «а для підприємств суднобудівної промисловості (в межах класу 30.11 групи 30.1 розділу 30, класу 33.15 групи 33.1 розділу 33 КВЕД ДК 009:2010) загальний строк переробки не може перевищувати 730 днів». Законом № 2321 встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом інші законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. Закон № 2321 опубліковно у офіційному виданні «Голос України» від 25.05.2018 № 95.

 

Про зарахування сплачених за межами України податків у зменшення податку на прибуток

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу, що відповідно до пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми податку на прибуток (далі – податок), отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ ПКУ. Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду. Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах: -податок на капітал/майно та приріст капіталу; -поштові податки; -податки на реалізацію (продаж); -інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав. Слід зазначити, що зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

 

Підприємець-платник єдиного податку не повернув поворотну фінансову допомогу протягом 12 календарних місяців. Податкові наслідки

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. Доходом платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Податковим (звітним) періодом для підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи є календарний рік, для підприємців – платників єдиного податку третьої групи – календарний квартал. Отже, для підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення (за умови не перевищення граничного обсягу доходу). У разі якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують граничні обсяги доходів, то платники єдиного податку першої та другої групи мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги. Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої підприємцем – платником єдиного податку, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за ставками, передбаченими для платників єдиного податку, за умови не перевищення граничного обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу. При перевищенні у податковому (звітному) періоді граничного обсягу доходу, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15%. Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14, п.п. 1 п. 292.1, п. 292.11 ст. 292, п.п. 1 п. 293.4 ст. 293, п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України

 

Харківські митники в день боротьби з палінням припинили контрабанду тютюну для кальянів

Напередодні в пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники завадили переміщенню через кордон  24 кг тютюнових виробів. Громадянка України, прямуючи пішою ходою з Росії до України, переміщувала в сумках з особистими речами без ознак приховування 478 пачок тютюну для кальянів загальною вартістю 10680 гривень. При цьому під час усного декларування жінка заявила про відсутність заборонених або обмежених до переміщення предметів, лише подарунки для сина. Відносно правопорушниці складено протокол про порушення митних правил за статтею 472 Митного кодексу України.