Разместить рекламу  

Центральна ОДПІ м. Харкова інформує (25.05.2018)

Читайте у даному випуску: 

  • Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть зареєструватись фізичними особами – підприємцями
  • Не має права суб’єкт господарювання здійснювати торгівлю алкогольними напоями після дати зазначеної в ліцензії
  • Самостійне нарахування суб’єктом господарювання штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ законодавством не передбачено
  • Звірка об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості для нарахування податку на нерухомість
  • Сплата єдиного внеску підприємцями на загальній системі оподаткування
  • Випадки, у яких підприємці - платники єдиного податку застосовують РРО
  • Порядок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ
  • Довідник ознак фізосіб, що відображаються у формі № 1-ДФ оновиться новими ознаками: проект змін
  • Зразок заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації
  • Контролюючі органи мають право на проведення перевірки у разі використання працедавцями найманих осіб без оформлення трудових відносин
  • Обмеження на використання коштів з рахунку фізичної особи – приватного підприємця відсутні
  • Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань можна подати до органу ДФС через «Електронний кабінет»
  • Скасовано необхідність дублювання електронних документів на папері
  • Податок на нерухомість для фізичних осіб: хто сплачує та за якими ставками
  • Харківська митниця ДФС про митне оформлення за принципом «єдиного вікна»

 


Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть зареєструватись фізичними особами – підприємцями

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть зареєструватись фізичними особами – підприємцями за відсутності обмежень на зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлені законом. Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець. У такому разі фізична особа зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за ф. № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п.п. 1 п.6.7 розд.VI Порядку обліку платників податків і зборів. Відповідно до ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Законом можуть бути встановлені обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю. Відповідно до п. 6.7 розд.VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами (далі – Порядок), взяття на облік ФО, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право ФО на ведення незалежної професійної діяльності (далі – ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для ФОП. Підпунктом 4 п. 6.7 розд.VI Порядку визначено, що якщо ФО зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така ФО обліковується в контролюючих органах як ФОП. У такому разі ФО зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за ф. № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право ФО на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п.п. 1 п. 6.7 розд.VI Порядку. Тобто ФО, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть зареєструватись ФОП за відсутності обмежень на зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлені законом. Слід зазначити, що Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами і доповненнями не заборонено займатись адвокатською діяльністю ФО, яка зареєстрована як ФОП. Однак, нотаріус не може займатись підприємницькою діяльністю (ст. 3 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами і доповненнями).


Не має права суб’єкт господарювання здійснювати торгівлю алкогольними напоями після дати зазначеної в ліцензії

Суб’єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати зазначеної в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, при цьому останнім днем торгівлі буде дата, що передує даті, зазначеній в такій ліцензії. Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” із змінами та доповненнями ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі ДФС. Згідно із ст. 251 Цивільного кодексу України 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Статею 252 ЦКУ визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Відповідно ст. 254 ЦКУ строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.


Самостійне нарахування суб’єктом господарювання штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ законодавством не передбачено

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у таких розмірах: ► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум. ► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449. Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника ЄСВ. Згідно з п. 7 розділу VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄСВ до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Отже, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно не сплачених платником сум ЄСВ здійснюється органом доходів і зборів у порядку і розмірах, визначених законодавством.

Звірка об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості для нарахування податку на нерухомість

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). ПКУ передбачено, що база оподаткування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Нагадуємо, що з метою достовірного нарахування податку на нерухомість, відповідно до норм п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: - об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; - розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; - права на користування пільгою із сплати податку; - розміру ставки податку; - нарахованої суми податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня звітного року. У 2018 році податок на нерухомість фізичним особам - власникам об’єктів нерухомості нараховується за звітний 2017 рік.


Сплата єдиного внеску підприємцями на загальній системі оподаткування

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є приватні підприємці, в тому числі підприємці – платники єдиного податку. Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, здійснюють обчислення єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток). Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄВ застосовується ставка у розмірі 22%. У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2018 році – 819,06 грн.) Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07. 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».


Випадки, у яких підприємці - платники єдиного податку застосовують РРО

Суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок. РРО не застосовуються платниками єдиного податку: - першої групи; - другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Разом з тим ці норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Отже, платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: - перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. гривень; - здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; - здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках. Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, п. 1 «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 № 133.


Порядок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ

Не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати їх складення.Отже, суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, які були своєчасно зареєстровані в ЄРПН, можуть бути включені до податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони складені, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 1095 календарних днів з дати їх складання. Суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з їх дати складення. Зазначена норма передбачена п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.


Довідник ознак фізосіб, що відображаються у формі № 1-ДФ оновиться новими ознаками: проект змін

Проект наказу Мінфіну України «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» оприлюднено на сайті Мінфіну України. Проект акта розроблений Мінфіном з метою приведення переліку ознак доходів фізичних осіб, визначених додатком до Порядку, у відповідність із прийнятими законодавчими змінами до Податкового кодексу України. Проектом наказу вносяться зміни до додатка до Порядку, а саме: у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність із нормами Кодексу, а Довідник доповнюється новими ознаками доходів; у розділі 2 «Довідник ознак податкових соціальних пільг» чинна назва податкової соціальної пільги приводиться у відповідність із нормами Кодексу. При цьому проектом наказу не змінюється чинний Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Планується, що наказ набере чинності з 01.10.2018 р.


Зразок заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації

З метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, пропонуємо звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №117, подається  в електронному вигляді.  Звертаємо увагу, що підтвердженням реєстрації в ДФС Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної скарги.  Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).  До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.


Контролюючі органи мають право на проведення перевірки у разі використання працедавцями найманих осіб без оформлення трудових відносин

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ПКУ (абзаци перший, другий та четвертий п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ). Порядок проведення документальних планових та позапланових перевірок визначений ст.ст. 77, 78 ПКУ. Згідно з п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ). Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ). Згідно з п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту (абзаци перший, другий п. 85.2 ст. 85 ПКУ). Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Отже, у разі наявності та/або отримання контролюючим органом інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючий орган має право на проведення перевірки (документальної планової, позапланової та фактичної) суб’єкта господарювання щодо дотримання роботодавцем законодавства в частині укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).


Обмеження на використання коштів з рахунку фізичної особи – приватного підприємця відсутні

Фізична особа-підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством. Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до ст. 44 зазначеного Кодексу підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.


Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань можна подати до органу ДФС через «Електронний кабінет»

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран звертає увагу, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Пунктом 43.4 ст. 43 ПКУ передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Платник податків має право надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету до відповідного органу ДФС. Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.


Скасовано необхідність дублювання електронних документів на папері

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань повідомляє, що 12.05.2018 (з дня офіційного опублікування у виданні «Урядовий кур’єр» від 12.05.2018 № 89) набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 343, якою внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України в частині виключення норм щодо використання печаток суб’єктами господарювання (незалежно від їх наявності) під час надання інформації на запит Держфінмоніторингу, надсилання запитів до державних органів та державних реєстраторів, ведення реєстру фінансових операцій, а також усунення обов’язку дублювання на паперовому носії документів, складених в електронній формі. Зміни прийнято з метою приведення нормативно-правових актів до вимог законодавства. Нагадаємо, що Законом України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» скасовано обов’язок використання печаток на документах суб’єктів господарювання та передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб державних органів за вимогу у суб’єктів господарювання наявності відбитку печатки на офіційному документі.


Податок на нерухомість для фізичних осіб: хто сплачує та за якими ставками

У 2018 році фізичні особи - власники нерухомості сплачують податок за звітний 2017 рік. Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є всі фізичні особи, що володіють об’єктами житлової та/або нежитлової нерухомості (ст.266 Податкового кодексу України). Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. Ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (у 2017 році – 3200 грн), за 1 квадратний метр бази оподаткування. Фізичним особам – власникам житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), необхідно додатково сплатити 25000 гривень на рік за кожен із вказаних об’єктів житлової нерухомості (його частку). Податковим законодавством передбачені пільги для громадян - власників нерухомості, зокрема, загальна площа об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. Обчислення суми податку з об‘єктів нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється органами фіскальної служби за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. До 1 липня 2017 року платникам направляються (вручаються) податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку із зазначенням відповідних платіжних реквізитів. Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до органів фіскальної служби для звірки даних. Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до органів фіскальної служби для проведення звірки.


Харківська митниця ДФС про митне оформлення за принципом «єдиного вікна»

«Єдине вікно» – це єдина електронна система обміну даними, яка дозволяє різним державним службам в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантажі, які проходять через митний кордон України та про результати проходження ними необхідних видів контролю. Система працює з 1 серпня 2016 року та дозволяє подавати документи один раз в одне місце і мінімізувати контакти декларантів з посадовими особами державних органів. Запровадження роботи державних контролюючих органів за принципом «єдиного вікна» спростило і зменшило кількість митних формальностей; скоротило час проведення митних процедур; мінімізувало людський фактор при прийнятті рішень органами доходів і зборів та іншими контролюючими органами; усунуло можливості для корупційних проявів; сприяє розвитку міжнародної торгівлі. Реалізація принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного та інших державних видів контролю значно змінило життя як бізнесу, так і контролюючих органів, та по значущості стоїть на одному рівні із провадженням митницею процедури електронного декларування. Так, у квітні поточного року у зоні діяльності Харківської митниці ДФС з використанням інформаційної системи автоматичного обміну інформацією оформлено 11557 митних декларацій, що підлягали державним видам контролю. При цьому за принципом «єдиного вікна» оформлено 9369 декларацій, або 81 % від загалу. З початку року цей показник склав 64 %. Суттєвим є той факт, що у порівнянні з відповідним показником минулого року кількість митних декларацій, які оформлені через «єдине вікно», зросла в рази. Слід зазначити, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 №364, якою затверджено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, встановлено, що з 1 лютого 2019 року вимоги зазначеного порядку будуть використовуватись в повному обсязі усіма підприємствами та державними органами.


Скористатися правом на отримання податкової знижки можна до кінця поточного року

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ. Отримати податкову знижку можна подавши до органу ДФС за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи.


Відпустка у платника єдиного податку

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до норм Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік, на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності (п. 295.5 ПКУ). Таке звільнення від сплати єдиного податку платники можуть отримати за умови подання заяви до органу фіскальної служби за місцем реєстрації, де вказано обраний період щорічної відпустки. Заява підприємця подається  в довільній формі. В інспекції нагадують, що платники єдиного податку 1 та 2 груп сплачують податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця – (п.295.1 ПКУ). Нарахування авансових внесків для таких платників єдиного податку здійснюється податковими  органами на підставі поданої ними заяви, зокрема щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви стосовно періоду щорічної відпустки (п.295.2 ПКУ).


Коли наймана особа працює без оформлення

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Отже, при наявності та/або отриманні контролюючим органом інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючий орган має право на проведення перевірки (документальної планової, позапланової та фактичної) суб’єкта господарювання щодо дотримання роботодавцем законодавства в частині укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).


Садівницьке товариство: коли доведеться платити земельний податок

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.


Касова книга: нюанси ведення

Відповідно до п. 40 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148) касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються. Касир щоденно в кінці робочого дня підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, видана за видатковими відомостями на виплати, пов’язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат згідно з п. 18 розділу II Положення №148, а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в п. 31 розділу III Положення №148. Пунктом 31 розділу III Положення №148 визначено, що касир зобов’язаний після закінчення встановлених строків виплат, пов’язаних з оплатою праці за видатковими відомостями: 1) у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис «Депоновано»; 2) скласти реєстр депонованих сум; 3) у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівка видавалася не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис «Готівку за відомістю видав (підпис)»; 4) здійснити запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю. Бухгалтер здійснює перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.


Внесено зміни до правил роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 353 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 353) внесено зміни до: ► Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854; ► Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442; ► Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506. Змінами, внесеними Постановою № 353, вищевказані законодавчі акти приведено у відповідність до вимог Закону України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями». Відтепер відмінено обов’язкове використання суб’єктами господарювання печаток і їм надано можливість використання підпису як основного способу засвідчення супровідних документів на продукцію.


За недотримання правил зберігання, транспортування і продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів передбачена відповідальність

Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) вважаються такими, що немарковані: - алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; - алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; - вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; - алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки. Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 ПКУ). Відповідно до ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами і доповненнями (далі – КУпАП) роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі. Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 164 прим. 5 КУпАП). ідповідно до ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку – 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.


Чи має право Пенсійний фонд брати участь у планових податкових перевірках з питань ЄСВ?

Відповідно до частини першої ст. 13-1 Закону №2464-VI Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право, зокрема: по-перше, брати участь у планових перевірках, які проводяться органами доходів і зборів, для перевірки достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та у випадках, передбачених законом, проводити позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів страхувальників щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час таких перевірок; по-друге, у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб видавати приписи щодо усунення цих порушень, у разі їх невиконання у місячний строк – вносити відповідні зміни до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; по-третє, притягувати до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушеннях, пов’язаних з поданням недостовірних відомостей, що використовуються у реєстрі застрахованих осіб; по-четверте, у разі виявлення за результатами аналізу даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру недостовірних відомостей про застрахованих осіб вимагати від платників ЄСВ інформацію про ці відомості та усунення порушень.


До уваги громадян, які планують ввозити в Україну автомобілі з литовською реєстрацією

З метою правильного застосування в Україні, у тому числі органами доходів і зборів, законодавства України з питань державної митної справи в частині пропуску через митний кордон України транспортних засобів, зареєстрованих у відповідних органах іноземних держав, недопущення можливих порушень митних правил листом Міністерства закордонних справ була надана інформація, що допоможе митникам більш ефективно здійснювати митний контроль при ввезенні громадянами в Україну автомобілів з литовською реєстрацією.  Наразі склалась ситуація, що переважна більшість автомобілів, які ввозяться в Україну громадянами України з Литви, реєструються на сумнівні литовські компанії та формально є власністю таких компаній. При цьому громадянам України надається довіреність на право використання транспортного засобу та інші документи, які нібито підтверджують, що відповідна особа працює на литовську компанію.  Водночас, згідно литовського законодавства, а саме п.5 статті 57 Закону Литовської Республіки «Про статус іноземців», іноземні громадяни, які працюють у литовських компаніях, зобов’язані отримати дозвіл на роботу в компетентних органах Литви навіть у тих випадках, коли іноземець працює на литовську компанію дистанційно, не перебуваючи на території Литви. На практиці, такий дозвіл отримує литовська компанія-роботодавець у Біржі праці Литви. При цьому, роботодавець зобов’язаний також укласти з іноземним громадянином трудовий договір, який має бути зареєстрований на Біржі праці Литви протягом 2 місяців з дня отримання дозволу на працевлаштування іноземця.  Таким чином, громадянин України, який офіційно працевлаштований у литовський компанії та використовує автомобіль з литовською реєстрацією, повинен мати:  1. Дозвіл на працевлаштування у Литві; 2. Зареєстрований трудовий договір з литовською компанією, яка надала довіреність на користування транспортним засобом.


Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана юридична особа, - інформує ГУ ДФС у Волинській області. Відповідно до п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності). Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).      Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі п. 45.1 ст. 45 ПКУ). Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ). При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.


У разі втрати касового чеку друкування його дубліката функціями РРО не передбачено

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016   № 13 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018  № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів» (далі – Положення), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій   (далі – РРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити, зокрема, порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції. При цьому, п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити щоденне друкування на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002  № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» зі змінами при формуванні Z-звіту виконуються наступні операції:  - друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;  - обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;  - друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека. Отже, друкування дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та нормами чинного законодавства не передбачено оскільки, при друкуванні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).


Незареєстровану в ЄРАН акцизну накладну можливо зареєструвати з урахуванням строку давності

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран звертає увагу, що відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну (далі – АН) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Реєстрація АН та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. При цьому у разі порушення порядку реєстрації АН та розрахунків коригування до таких АН в ЄРАН ст. 120² ПКУ передбачено штрафні санкції: ► за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації АН/розрахунків коригування до АН в ЄРАН – від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку залежно від терміну затримки такої реєстрації; ► за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/розрахунку коригування в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50 відсотків суми акцизного податку. Слід зазначити, якщо з дати складання АН минуло 120 календарних днів, то таку АН суб’єкт господарювання може зареєструвати в ЄРАН, але у межах строку позовної давності (тобто 1095 календарних днів).


Отримуємо ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами

Роздрібна  торгівля  алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання  всіх  форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Сьогодні, для отримання ліцензії достатньо звернутися з відповідною заявою до найближчого Центру обслуговування платників фіскальної служби. Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання у якій повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами). У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата  виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій),  які  знаходяться  у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби. У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі. Ліцензія або  рішення  про  відмову  в  її  видачі  видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання  документів. Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що  знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами  на  кожне  місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ,  за  винятком тих, що знаходяться у межах території міст,  -  500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім  сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі. Плата  за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту)  становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами  справляється  щоквартально  рівними частками  і  зараховується  до  місцевих  бюджетів згідно з чинним законодавством.


Особливості митного оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України

На сьогодні митне оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України (у тому числі й автомобілів з литовською реєстрацією) здійснюється відповідно до норм Митного кодексу України. Цим документом визначено порядок та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України (у тому числі тих, що ввозяться тимчасово чи з метою транзиту), їх митного контролю та митного оформлення. При тимчасовому ввезенні товарів і транспортних засобів застосовується також Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік), до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 24 березня 2004 року № 1661-ІV і яка набула чинності з 22.09.2004. І посадові особи митниць ДФС, і громадяни мають дотримуватися вимог українського законодавства з питань державної митної справи. Зауважимо, що наразі Міністерством закордонних справ України не запроваджено нових правил ввезення в Україну автомобілів з литовською реєстрацією. Інформація, яка була викладена в листі МЗС „Щодо контролю за ввезенням в Україну автомобілів з литовською реєстрацією”, лише стимулює до правильного застосування законодавства, упереджує громадян від порушення законодавства, адже статтею 68 Конституції України встановлено обов’язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Також звертаємо увагу на таке: 1) статтею 1 Конвенції та пунктом 35 статті 4 Кодексу встановлено, що поняття „особа” означає як юридичну, так і фізичну особу; 2) відповідно до статті 4 Кодексу: декларант – особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування; уповноважена особа (представник) – особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта. Загальні поняття про декларанта надані статтею 265 Кодексу, якою, у тому числі, встановлено, що: декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями. 3) обов’язки декларанта (уповноваженої ним особи) щодо декларування товарів, а також повноваження органів доходів і зборів щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення чітко визначені Кодексом. При цьому статтею 257 „Процедура декларування” Кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Згідно зі статтею 369 Кодексу особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.


До уваги платників земельного податку!

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує, що відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями базою оподаткування земельним податком є:¨ нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;¨ площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. При розрахунку земельного податку за земельні ділянки, які придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.


Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань нагадує, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу. Тобто обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір). Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413. Подати таке повідомлення слід до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: - засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; - на паперових носіях разом з копією в електронній формі; - на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж із п'ятьма особами.


Що буде фізособі - «єдиннику» за несплату (несвоєчасну сплату) ЄСВ?

Керівник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев нагадує , що платниками ЄСВ є, зокрема, підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок). Підприємці – платники єдиного податку сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Отже, граничний термін сплати ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Згідно з ст. 165-1 КУпАП, несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, зокрема, фізособами - підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі: що не перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від 40 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 680 до 1360 грн); понад 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1360 до 2040 грн). Повторне за рік вчинення таких дій тягне за собою накладення штрафу від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 250 до 5100 грн).


Придбання та продаж нерухомості в одному й тому ж місяці: чи сплачувати податок на нерухомість?

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області зауважує, що відповідно до пп. 266.3.2 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Держреєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами держреєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Згідно з пп. 266.8.1  ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Отже, якщо фізособа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.


З 17 липня будуть діяти нові коефіцієнти нормативної грошової оцінки землі

З 17.07.2018 р. набирає чинності наказ Мінагрополітики та продовольства України від 27.03.2018 р. №162, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.11.2016 р. №489. Порядком передбачено, що з 17.07.2018 р. для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 3,0. Таким чином, платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку (з 17.07.2018 р.), як це передбачено ст. 286 ПКУ.


Операції з реалізації продукції на експорт сільськогосподарським підприємством – «спрощенцем» не є контрольованими

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран повідомляє, що пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що контрольованими операціями (далі – КО) є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ). Тобто, визнання господарських операцій КО здійснюється для цілей нарахування податку на прибуток підприємств у разі, якщо вони впливають (можуть впливати) на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. Відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку, до яких належать і сільськогосподарські товаровиробники, що є платниками єдиного податку четвертої групи, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств. Господарські операції такого сільгоспвиробника по реалізації сільськогосподарської продукції на експорт не впливають та не можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, оскільки такий платник звільнений від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств. Отже, господарські операції сільськогосподарського підприємства, зокрема, операції з реалізації продукції на експорт, які здійснюються таким платником під час перебування його на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.


За порушення правил сплати податків податковим законодавством передбачена відповідальність

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань звертає увагу, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: ► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; ► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, передбаченого абзацом другим пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов’язання (п. 126.2 ст. 126 ПКУ).


Для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової нерухомості громадяни подають до контролюючого органу письмову заяву

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок) об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Згідно з пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).


Чи необхідно застосовувати касові апарати при продажу продукції на ринках та ярмарках?

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, відповідно до якого визначено які розрахункові операції можна проводити без застосування касових апаратів, з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік). Відповідно до п.3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування касових апаратів з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу). Постановою №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування касових апаратів є обов’язковим, зокрема для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) у сумі 500 тис. грн. на один пункт продажу товарів. У разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкти господарювання зобов’язані у місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати касові апарати та проводити розрахунки з застосовуванням касових апаратів.


Як ФОП - єдинщику повідомити податкову про зміну видів господарської діяльності, і не тільки

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що згідно з п.п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 2) податкова адреса суб’єкта господарювання; 3) місце провадження господарської діяльності; 4) обрані фізичною особою – підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності; 5) ставка єдиного податку та група платника податку; 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) дата реєстрації; 8) види господарської діяльності; 9) дата анулювання реєстрації. У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності  заява подається платниками єдиного податку першої – другої  груп не пізніше20 числа місяця, наступного за місяцем у якому відбулися такі зміни(п. 298.5 ст. 298 ПКУ). Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни(п. 298.6 ст. 298 ПКУ). У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).


Щодо термінів продовження та зупинення розпочатої перевірки

Відповідно до абзацу другого п 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів. Згідно з абзацом другим п. 82.2 ст. 82 ПКУ продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів. Підпунктом 82.3 ст. 82 ПКУ визначено, що продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб. Підставами для подовження строку перевірки є: - заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки); - змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів. Відповідно до п. 82.4. ст. 82 ПКУ проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки при врученні платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надісланні платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки. При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а при необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур. Загальний термін проведення перевірок, визначених у пп. 200.10 та 200.11 ст. 200 ПКУ, не може перевищувати 60 календарних днів. Отже, продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки працівниками контролюючих органів здійснюється за рішенням керівника податкового органу. Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків, встановленої ст. 82 ПКУ.

Спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів: подання розрахунку та внесення платежів

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що справляння (плати) за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року №449 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розмірів збору за спеціальне використання». Порядок обчислення та внесення плати визначено Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів (далі – Інструкція), затвердженою спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки та ДПА України від 24.12.1999 №167/156/299/300/650, затвердженим у Мін’юсті 14.01.2000 за №17/4238. На підставі пункту 2.2 Інструкції користувач зобов’язаний вести облік вилучених водних ресурсів наростаючим підсумком з початку року та щокварталу складати в двох примірниках розрахунок. Один примірник розрахунку подається контролюючому органу за місцем реєстрації користувача як суб’єкта господарської діяльності, другий – органу рибоохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Згідно із пунктом 2.6 Інструкції платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів вносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Більш детально про це йдеться у листі ДФС України від 23.05.2018 р. №2377/99-99-12-03-04-17 «Про терміни подання розрахунку та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів».


Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області