Разместить рекламу  

Центральна ОДПІ м. Харкова інформує (18.05.2018)

Читайте у даному випуску:

  • Громадяни до 01 серпня 2018 року зобов’язані сплатити податок на доходи, зазначений у декларації про майновий стан і доходи
  • Коли заборгованість визнається безнадійною. Узагальнююча податкова консультація МФУ.
  • Харківські митники виявили наркотик на магнітах
  • Граничні норми готівкових розрахунків
  • Харківська митниця ДФС про збільшення оформлень за принципом «єдиного вікна»
  • Яким чином здійснюється повідомлення боржника - фізичної особи про прощення боргу? Узагальнююча податкова консультація МФУ
  • За якою формою подаються письмові пояснення та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної?
  • Порядок обчислення та сплати транспортного податку фізичними особами
  • Анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами
  • Типи об’єктів нерухомості
  • Подолаємо корупцію разом! Вимагають неправомірну вигоду? Зловживають службовим становищем?

Громадяни до 01 серпня 2018 року зобов’язані сплатити податок на доходи, зазначений у декларації про майновий стан і доходи

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи. Звертаємо увагу, що згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ). На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

 

Коли заборгованість визнається безнадійною. Узагальнююча податкова консультація МФУ.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 р. №400 затверджено узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб, зокрема, «Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України». Податкові консультації застосовуються у частині, що не суперечать цій узагальнюючій податковій консультації. Відповідно до п.п. 14.1.11 "а" ст. 14 Податкового кодексу під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Зазначеним підпунктом не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної є сплив строку позовної давності зобов'язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні. Отже, якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній п.п. 14.1.11 "а" ст. 14 Податкового кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим п.п. 14.1.11 ст. 14 Кодексу.

 

Харківські митники виявили наркотик на магнітах

Напередодні у пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники виявили 105 грамів наркотичної речовини. Під час усного декларування пасажири та водій автобусу сполученням «Запоріжжя – Москва» заявили про відсутність будь-яких заборонених предметів. Але в ході подальшого контролю автобусу за допомогою службового собаки  між опалювальною батареєю та підлогою автобусу було виявлено прозорий поліетиленовий пакунок з речовиною білого кольору, закріплений за допомогою магнітів. Відносно водія автобусу був складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Склад речовини буде встановлено експертизою.

 

Граничні норми готівкових розрахунків

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев інформує, що Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 встановлені граничні суми готівкових розрахунків протягом одного дня. Так, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: - між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно; - з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно. Понад установлені граничні суми  платежі проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. При цьому кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Ці обмеження стосуються також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу. Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

 

Харківська митниця ДФС про збільшення оформлень за принципом «єдиного вікна»

В Харківській митниці проінформували про митне оформлення товарів і транспортних засобів за принципом «єдиного вікна». Так, кожного місяця збільшується відносна кількість митних декларацій, оформлених за принципом «єдиного вікна». Якщо у січні відносна кількість оформлених заявок склала 26 %, то вже у лютому – 71%, березні – 75%, квітні – 81%. Це обумовлюється прискоренням зовнішньоекономічних операцій – за рахунок того, що у контролюючих органів є всього 4 години на прийняття рішення щодо здійснення відповідного виду контролю. Якщо рішення впродовж 4 годин не приймається, застосовується принцип "мовчазної згоди". Система автоматично формує рішення щодо здійснення відповідного виду державного контролю. Нагадаємо, що «єдине вікно» – це єдина електронна система обміну даними, яка працює з 01.02.2018. З 4 травня 2018 року для всіх суб’єктів господарювання, контролюючих органів та митниць ДФС розпочався новий етап реалізації принципу «єдиного вікна». Відтепер виконання митних формальностей, пов’язаних із декларуванням товарів, митним та іншими державними видами контролю товарів із застосуванням принципу «єдиного вікна» є обов’язковим в усіх місцях митного оформлення.

 

Стоп корупція!

Керівник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу громадян, з метою упередження проявів корупції, в Державній фіскальній службі України діє інтерактивний антикорупційний сервіс «Пульс». На телефон якого 0-800-501-007 (напрямок 4)  -  можна  цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників відомства. Не будьте байдужими, проявляйте громадську свідомість та відразу повідомляйте про будь-які антикорупційні прояви, з якими ви зіткнулися.  Разом здолаймо корупцію!

 

Яким чином здійснюється повідомлення боржника - фізичної особи про прощення боргу? Узагальнююча податкова консультація МФУ

Наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 р. № 400 затверджено узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб, зокрема, «Узагальнюючу податкову консультацію щодо належного повідомлення боржника - фізичної особи про анулювання (прощення) боргу». Податкові консультації застосовуються у частині, що не суперечать цій узагальнюючій податковій консультації. Відповідно до п. 164.2.17 "д" ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (ф. 1 ДФ), за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Умовою покладання на боржника обов'язку щодо сплати податку із доходу, отриманого в результаті анулювання (прощення) боргу, є включення кредитором суми такого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та повідомлення кредитором боржника про анульований (прощений) борг одним з трьох способів: а) направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення; б) укладення відповідного договору; в) надання повідомлення боржнику під підпис особисто. При цьому Кодексом не встановлено обмежень щодо строків, в які кредитор повинен повідомити боржника про анулювання (прощення) боргу. Достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника у цьому випадку може виступати відповідний документ, що підтверджує факт направлення повідомлення, у тому числі розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв'язку, який внесений до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, а у разі відправляння згрупованих поштових відправлень - розрахунковий документ та копія списку відправлень. Достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання боргу шляхом укладення відповідного договору є наявність особистого підпису боржника на договорі про анулювання боргу, додатковій угоді до кредитного договору, договорі про реструктуризацію боргу або будь-якій іншій угоді, яка містить умову анулювання (прощення) боргу боржнику із зазначенням суми анульованого (прощеного) боргу. Достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто є наявність особистого підпису боржника на повідомленні, яке складається в довільній формі із зазначенням суми анульованого (прощеного) боргу.

 

За якою формою подаються письмові пояснення та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної?

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 117). Відповідно до п. 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку № 117, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 852-ІV «Про електронний цифровий підпис», № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827. Згідно із п. 17 Порядку № 117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J/F 1312602, яка включає у себе додаток за формою, J/F 1360102 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ). Обмеження пов’язане з обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від Державної фіскальної служби України. Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.

 

Порядок обчислення та сплати транспортного податку фізичними особами

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань повідомляє, що відповідно до норм п.п.267.6.1 п. 267.6 ст. 267ПКУобчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючими органами за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком) – п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ. Щодо  об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

 

Щодо сплати ЄСВ ФОП, яка отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»

Пункт 4 част.1  ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлює, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. З 01 січня 2018 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до част.4 ст. 4 Закону № 2464, відповідно до яких звільняються від сплати за себе ЄВ особи, зазначені, зокрема у п. 4 част.1 ст. 4 Закону №2464, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Відповідно до абз.1  ст. 1 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за Законом №2262 при наявності встановленої Законом № 2262 вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці, які отримують пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262, та не досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, не є пенсіонерами за віком у розумінні Закону №2464 та зобов’язані нараховувати та сплачувати ЄВ на загальних підставах. Фізичні особи – підприємці, які отримують пенсію за вислугу років, та досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, і отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, з 01.01.2018 звільняються від сплати ЄВ за себе. Відповідно до норм Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 №494, постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 вересня 2013 року №16-1, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 09.10.2013 за №1733/24265, ПФУ надає ДФС України інформацію щодо фізичних осіб (платників ЄВ) про те, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності. Право щодо визначення фізичних осіб – підприємців, які відповідають всім вимогам, зазначеним в част.4 ст. 4 Закону №2464, та які є пенсіонерами за віком відповідно до Закону №1058, належить виключно ПФУ.

 

Анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран інформує, що відповідно до ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»  ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: -  заяви суб’єкта господарювання; - рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання; - несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; - рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів); - рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; - рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; - порушення вимог статті 153 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

 

Типи об’єктів нерухомості

З метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти. Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Підпунктом 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи: житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень; прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів; садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ); дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи: будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо інші будівлі. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

 

Подолаємо корупцію разом! Вимагають неправомірну вигоду? Зловживають службовим становищем?

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертається до платників з проханням дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, зокрема Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700 «Про запобігання корупції». Так, якщо у процесі податкового та митного контролю, посадові особи органів ДФС у Харківській  області вимагають від Вас грошові кошти, іншу неправомірну вигоду для «вирішення» проблемних питань або зловживають службовим становищем, необхідно дотримуватись наступних рекомендацій: - не вчиняти будь-яких дій або натяків, які можуть сприйматись як готовність або відмова надання неправомірної вигоди; - не брати ініціативу на себе, дозволити службовцеві повідомити Вам якомога більше інформації; - поцікавитися про гарантії вирішення Вашого питання, уважно вислухати і запам`ятати запропоновані Вам умови; - знайти привід для перенесення остаточної відповіді на майбутнє; - невідкладно проінформувати управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області області. Слід зазначити, що про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС у Харківській області також можна повідомляти за телефоном сервісу Державної фіскальної служби України «Пульс» 0800-501-007 (напрямок «4»). Сервіс «Пульс» працює цілодобово.

 

Скасовано необхідність дублювання електронних документів на папері

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що 12.05.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 343, якою внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України в частині виключення норм щодо використання печаток суб’єктами господарювання (незалежно від їх наявності) під час надання інформації на запит Держфінмоніторингу, надсилання запитів до державних органів та державних реєстраторів, ведення реєстру фінансових операцій, а також усунення обов’язку дублювання на паперовому носії документів, складених в електронній формі. Зміни прийнято з метою приведення нормативно-правових актів до вимог законодавства. Нагадаємо, що Законом України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» скасовано обов’язок використання печаток на документах суб’єктів господарювання та передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб державних органів за вимогу у суб’єктів господарювання наявності відбитку печатки на офіційному документі.

 

Сплата ПДФО при обміні нерухомості між фізособою та суб’єктами господарювання

Заступник начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань нагадує, що відповідно до п. 172.7 ст. 172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець (далі – ФОП), така особа є податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі  – ПДФО) щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну). Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину (п. 172.1 ст. 172 ПКУ). Отже, якщо фізична особа обмінюється нерухомим майном з юридичною особою (або ФОП), то така юридична особа (ФОП) у разі наявності доходу фізичної особи від такої операції зобов’язана утримати ПДФО та перерахувати його до бюджету, а також відобразити наданий дохід від обміну майна у формі № 1ДФ з ознакою доходу «104».

Громадяни до 01 серпня 2018 року зобов’язані сплатити податок на доходи, зазначений у декларації про майновий стан і доходи

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ДФС у Харківській області Дмитро Таран інформує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи. Звертаємо увагу, що згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно до ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня. На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

 

ЩОДО ВИТРАТ АДВОКАТА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності. Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185), визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, а саме: - орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів; - технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети); - обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо); - витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну; - сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування; - відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки); - оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників); - проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо); - витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги; - витрати на користування електронною базою законодавства; - витрати на підключення та користування мережею Інтернет; - виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; - придбання канцелярського приладдя; - сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; - програмне забезпечення; - поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності; - витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування. Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 (далі – Постанова № 465). При цьому, перелік витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено узагальнюючою податковою консультацією, яка затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 885. При визначені сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови № 465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом № 1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема: витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту); витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування.

 

Добровільна сплата ЄСВ - хто має право та які документи подаються

Відповідно до абзацу п’ятого частини першої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями,  та не належать до платників ЄСВ, таких  як ФОП незалежно від системи оподаткування та самозайнятих осіб, а також членів фермерських господарств (пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464), у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Згідно з частиною другою ст. 10 Закону № 2464 особи  беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату). З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору (абзац третій частини третьої ст. 10 Закону № 2464). Базою нарахування ЄСВ для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464 у 2018 році 55845 грн. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464), у 2018 році 3723 грн. Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п. 1 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449. Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до фіскальних органів за місцем проживання: заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449, в якій зазначають, у якому виді загальнообов’язкового державного соціального страхування вони бажають брати участь; копію трудової книжки (за наявності); копію документа, що посвідчує особу (п.п. 4 п. 1 розд. V Інструкції № 449). Особи, зазначені у абзаці третьому п.п. 3 п. 1 розд. V Інструкції № 449 (члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві (п.п. 5 п. 1 розд. V Інструкції № 449).

 

Термін для відмови у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи

Сільськогосподарські товаровиробники (п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), які обирають спрощену систему оподаткування та реєструються платниками єдиного податку четвертої групи, для включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи повинні відповідати таким вимогам: - мати сільськогосподарські угіддя, та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, які складають об’єкт оподаткування єдиного податку четвертої групи (п. 292 прим. 1. 1 ст. ст. 292 прим. 1 ПКУ); - частка доходу сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік повинна дорівнювати або перевищувати 75 відсотків загального доходу сільськогосподарського товаровиробника (п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ); - відсутність податкового боргу станом на 1 січня базового (звітного) року (п.п. 291.5 прим.1. 3 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ); - подання не пізніше 20 лютого загальної та звітної податкової декларації з єдиного податку четвертої групи з додатками: розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідку) про наявність земельних ділянок (п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ). Саме подання не пізніше 20 лютого загальної та звітної податкової декларації з єдиного податку четвертої групи з додатками є підставою для розгляду питання щодо можливості переходу сільськогосподарського товаровиробника на спрощену систему оподаткування та реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Рішення про включення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи приймається після виконання перевірки дотримання зазначених вище вимог обрання спрощеної системи, а також камеральної перевірки поданих податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи, термін проведення якої встановлений п. 76.3 ст. 76 ПКУ та складає тридцять календарних днів. Отже, контролюючий орган за місцем обліку (місцезнаходженням) юридичної особи надає письмову вмотивовану відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи та включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи.

 

Чи повинні «загальносистемники» торгувати на ринку без РРО?

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев повідомляє, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік). Відповідно до п. 3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу). Пунктом 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, зокрема для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг). При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.

 

Підприємець торгує вроздріб на ринку: чи може він бути «єдинником» I групи?

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, що до першої групи платників єдиного податку віднесено фізичних осіб – підприємців, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень (п. 291.4  ПКУ). Торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства. Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

 

Харківська митниця ДФС щодо сплати штрафу за порушення митних правил

Одним з видів адміністративного стягнення за порушення митних правил є штраф. Статтею 464 Митного кодексу України встановлено, що штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил, полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов'язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається Митним кодексом України залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення. Одночасно з цим, сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів-безпосередніх предметів порушення митних правил, а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, крім випадків, передбачених Митним кодексом України. Штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення. Сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до державного бюджету у порядку, встановленому законодавством України. У разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 Митного кодексу України, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна. Фахівці Харківської митниці ДФС звертають увагу, що виходячи з викладеного вище, Митним кодексом України встановлено обов'язок сплати штрафу за порушення митних правил особою, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення при цьому  право передання такого обов'язку іншій особі законодавством не передбачено. Одночасно з цим, митники зазначають, що у разі добровільної несплати правопорушником штрафу такі постанови направляються митницею до органів державної виконавчої служби, у зв’язку з чим на порушника (боржника) покладається додатковий обов’язок зі сплати виконавчого збору в розмірах, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».  У зв’язку з цим, Харківська митниця ДФС звертається до осіб, яких притягнуто до адміністративної  відповідальності за порушення митних правил з проханням своєчасно виконувати покладений законодавством обов’язок та надає реквізити для сплати штрафів за порушення митних правил: Отримувач: УДКСУ у м. Харкові Харківської області КОД ЄДРПОУ: 37999649 Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області МФО: 851011 Рахунок: 31112106705002

 

Як поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ

Перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Таран нагадує, що п. 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569), визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями. Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

 

Оподаткування спадщини: ставки податку на доходи фізичних осіб

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань повідомляє, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ. Форму Декларації та інструкцію щодо її заповнення (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556). Декларація складається з семи розділів та передбачає відображення платником ПДФО, зокрема даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів. Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО. Звертаємо увагу, що відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки ПДФО: - 0 %; - 5 % (п. 167.2 ст. 167 ПКУ); - 18 % (п. 167.1 ст. 167 ПКУ). Згідно з пп. 6 п. 2 розділу ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розділу IV ПКУ, вказується у рядку 10.5 Декларації.

 

Відповідальність за несвоєчасне повернення до каси підприємства невикористаної іноземної валюти

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06.06.1995 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» зі змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості. Крім того, відповідно до частини першої ст. 164² Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164² КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Підстави для припинення дії договору про визнання електронних документів

Дія договору про визнання електронних документів та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється за ініціативи підписувача заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів, або за наявності однієї з таких підстав: - отримання інформації від акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; - отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника; - отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; - наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;  наявність у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв’язку зі смертю. Заява про припинення дії договору про визнання електронних документів за формою згідно з додатком 3 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами №557, подається до контролюючого органу (визначеного відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку №557) безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником. Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника. Зазначена норма передбачена пунктами 14 - 16 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ від 06.06.2017 № 557.

 

Платники єдиного податку І та ІІ груп мають право на щорічну відпустку

Відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця.  Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.  Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі.  З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного. Варто пам’ятати, що платники єдиного податку є ще й платниками єдиного соціального внеску. Чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби.  Отже, єдиний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати.

 

Громадяни можуть ввозити на митну територію України транспортні засоби особистого користування

Відповідно до п. 3 частини десятої ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років, зокрема: транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні; товари, що класифікуються в товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного повнолітнього громадянина) за умови одночасного ввезення з транспортними засобами особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД.

 

Погашення податкового боргу платника податків за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі

Згідно з п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначено ст. 95 ПКУ. Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПКУ). Пунктом 95.3 ст. 95 ПКУ визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Відповідно до п. 95.7 ст. 95 ПКУ продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації. Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку: майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах (п.п. 95.7.1 п. 95.7 ст. 95 ПКУ); цінні папери – на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» (п.п. 95.7.2 п. 95.7 ст. 95 ПКУ); інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах (п.п. 95.7.3 п. 95.7 ст. 95 ПКУ). Майно, що швидко псується, а також інше майно, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, підлягають продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі, визначені контролюючим органом на конкурсних засадах (п. 95.8 ст. 95 ПКУ). З огляду на зазначене, погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пп. 95.7 – 95.24 ст. 95 ПКУ.

 

Затверджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 №257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів»  додатково до діючих зразків марок акцизного податку для сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок вітчизняного та імпортного виробництва затверджено нові зразки марок акцизного податку для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва і для інших тютюнових виробів імпортного виробництва. Постановою №257 внесено зміни у Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251. Зокрема, зазначено, що марка: - для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у зеленій кольоровій гамі; - для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва – червоній гамі; - для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва - фіолетовій гамі; - для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва - оранжевій гамі; - для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - зеленій гамі; - для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва - помаранчевій гамі; - для тютюнових виробів імпортного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - синій гамі; - для інших тютюнових виробів імпортного виробництва - бордовій кольоровій гамі. Нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок) будуть запроваджені з 1 липня 2018 року. З повним текстом Постанови №257 можна ознайомитись за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-markuvannya-tyutyunovih-virobiv

 

Запрошуємо на звірку щодо наявних об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє власників об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:  - об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;  - розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;  - права на користування пільгою із сплати податку;  - розміру ставки податку;  - нарахованої суми податку. У зв’язку з наближенням терміну вручення податкових повідомлень-рішень про сплату суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з метою уникнення неточностей при  нарахуванні податку, ГУ ДФС у Київській області запрошує власників  об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості до територіальних органів ДФС у Київській області для проведення звірки щодо наявних об’єктів оподаткування. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)- п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ.

 

Платники екологічного податку

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України,платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:  - викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; - скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; - розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання); - утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); -тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк. Відповідно до норм п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

 

Земельний податок для фізичних осіб

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань повідомляє, що відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ. Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ). Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 - 287 розд. XII ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ).

 

Туристичний збір: про платників та ставки податку

Туристичний збір - місцевий збір, який встановлюється місцевою радою. Платники - громадяни, які на території місцевої ради отримують послуги з тимчасового проживання. Водночас, від сплати туристичного податку звільняються громадяни, які знаходяться у відрядженні; діти до 18 років; інваліди та особи, які супроводжують інвалідів І групи. Окрім того, платниками збору не є особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів. Однак, такі заклади повинні мати ліцензію на медичну практику та акредитацію МОЗ України. Справляння туристичного збору здійснюють податкові агенти:  адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади; квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири) фізичних осіб;  юридичні особи або фізичні особи - підприємці, які уповноважені місцевою радою справляти збір на умовах договору. База справляння збору - вартість усього періоду тимчасового проживання (за виключенням витрат на харчування, побутові послуги). Справляння збору здійснюється під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням. Сума збору зазначається податковим агентом окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання. Ставка - 1 відсоток до бази справляння. Кошти збору зараховуються до місцевого бюджету територіальної громади. Порядок справляння туристичного збору регламентується ст. 268 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями. Надходження туристичного збору – один із важливих кроків до розбудови економічної стабільності країни. Податок покликаний розвивати вітчизняний туризм та зміцнювати місцеві бюджети.

 

До уваги сільгоспвиробників! Визначення загальної суми доходів

Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Юрій Зайцев звертає увагу, що відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Частка сільськогосподарського товаровиробництва – питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника єдиного податку ІV групи (пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку. Так, загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» зі змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 15). Згідно з абзацем першим п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абзац восьмий пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Таким чином, сума поворотної фінансової допомоги не є доходом та не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Тільки у випадку, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то така сума включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.

 

Скасовано необхідність дублювання електронних документів на папері

Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області Ольга Дикань повідомляє, що 12.05.2018 (з дня офіційного опублікування у виданні «Урядовий кур’єр» від 12.05.2018 № 89) набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 343, якою внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України в частині виключення норм щодо використання печаток суб’єктами господарювання (незалежно від їх наявності) під час надання інформації на запит Держфінмоніторингу, надсилання запитів до державних органів та державних реєстраторів, ведення реєстру фінансових операцій, а також усунення обов’язку дублювання на паперовому носії документів, складених в електронній формі. Зміни прийнято з метою приведення нормативно-правових актів до вимог законодавства. Нагадаємо, що Законом України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» скасовано обов’язок використання печаток на документах суб’єктів господарювання та передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб державних органів за вимогу у суб’єктів господарювання наявності відбитку печатки на офіційному документі.

 

Що є базою оподаткування ПДВ при імпорті товару

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Нацбанком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Нацбанком України, що діяв на день визначення податкових зобов’язань – зазначено у листі ДФС України від 20.04.2018 р. № 1737/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу). Визначення митної вартості товару здійснюється відповідно до розділу III Митного кодексу. З метою обчислення ПДВ базою оподаткування імпортованого товару (у тому числі наданого нерезидентом на умовах товарного кредиту) є договірна (контрактна) вартість такого товару, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При цьому сплата резидентом — платником ПДВ нерезиденту відсотків за товари, надані ним на умовах товарного кредиту, не змінює базу оподаткування ПДВ. Сплачений при імпорті таких товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови виконання вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу.

 

Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком

Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Не сплачується податок за: - сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ); - землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ); - земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ); - землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди; б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі (п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ); - земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п.п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ); - земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ); - земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ); - земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

 

Вперше звітуємо з ПДВ за новою формою за червень 2018 року, – роз'яснення ДФС

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, що відповідно до п. 46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування. Наказ Мінфіну від 23.03.2018 року №381, яким внесено зміни форми декларації з ПДВ, опубліковано в журналі «Офіційний вісник України» від 04.05.2018 р. № 35, але набере чинності з 1 червня 2018 року (з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування). Таким чином, оновлені додатки платники ПДВ повинні будуть заповнювати під час подання декларації з ПДВ за червень 2018 року (ІІІ квартал 2018 року).

Довідку за формою № 20-ОПП у разі надання в оренду нерухомого майна подає і орендодавець, і орендар

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 63.3 ПКУ та Порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юросіб, відокремлених підрозділів юросіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ. Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна, у тому числі його частини, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені п. 8.3 – 8.5 розділу VIII Порядку № 1588. Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, який прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП. У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується». У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

 

Чи є порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях?

Відповідно до абзацу другого п. 27 розд. III Положення № 148видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. На підставі цієї норми при перевірках податківці суму готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом, будуть додавати до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи. У роз'ясненні податківці зауважили, що надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки. Якщо сума за видатковими касовими ордерами та сума залишку відповідного привисить ліміт каси, то у такому разі підприємство буде мати справи з понадлімітною сумою готівки. За перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до підприємства застосовується фінансова санкція у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день (ст. 1 Указ №436/95).

 

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області